Головна > Документи > Слухання у Комітеті

Шановні колеги!
Протягом усіх років незалежності галузь інформаційно - комунікаційних технологій розвивалася в Україні хаотично.
Ми спостерігали чи не найбільше кадрових, адміністративних, законодавчих реформ, які не давали можливості галузі розвиватися.
Специфіка ринку інформаційних технологій полягає в тому, що він саморегульований, а державі необхідно створити для цього сприятливі умови.
докладніше

Діяльність Комітету

13 червня 2018, 13:22

Запровадження цифровізації у Верховній Раді України

РЕКОМЕНДАЦІЇ

слухань у Комітеті Верховної Ради України

з питань інформатизації та зв’язку на тему:

«Запровадження цифровізації у Верховній Раді України»

 

м. Київ                                                                                      18 квітня 2018 р.

 

 

 

Учасники слухань у Комітеті Верховної Ради України з питань інформатизації та зв’язку відзначають, що використання сучасних засобів інформаційно-комунікаційних технологій (далі – ІКТ) у законотворчій діяльності Парламенту визначають рівень відкритості, прозорості та підзвітності  перед суспільством і виборцями, сприяють встановленню дієвого зворотного зв’язку з громадянами, зокрема шляхом запровадження таких електронних сервісів, як електронні петиції, електронний кабінет громадянина, портал громадського обговорення законопроектів тощо.

Процес цифровізації діяльності Верховної Ради України, її органів та Апарату – це основа внутрішнього реформування Парламенту, передусім технології законотворчої діяльності.

Світова практика презентує ефективні методології для визначення готовності галузей до цифрової трансформації (зокрема, BCG Industry Digital Readiness Index), схожі з підходом до здійснення цифрової інтенсивності економіки, та базовані на трьох факторах:

·       розвиток базових умов, необхідних для запуску процесу цифрової трансформації – наявність інфраструктури, ступінь розвитку інститутів, сервісів та законодавства для галузі;

·       базове використання Інтернету – представленість у мережі та ступінь активності учасників галузі онлайн;

·       просунуте використання цифрових технологій – ступінь проникнення глобальних цифрових трендів у внутрішні операції галузі.

Чинна нормативно-правова база України потребує істотного удосконалення, передусім приведення у відповідність до Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони.

Одночасно з нормативно-правовим урегулюванням необхідне також програмно-апаратне оновлення наявних технічних можливостей для оптимізації управлінських та виконавських процесів для більш ефективної роботи Верховної Ради України.

Апаратом Верховної Ради України здійснено низку заходів із побудови та надійного функціонування безпечної ІКТ інфраструктури, зокрема створено середовище віртуалізації на платформі VMware vSphere, забезпечена віртуалізація сховища даних через впровадження мережі збереження даних (Storage Area Network, SAN) та системи збереження даних (далі – СЗД). Забезпечено відмовостійкість серверного обладнання у режимі N+1, створення повних резервних копій віртуальних серверів (віртуальних машин) без перерви в обслуговуванні користувачів; можливість міграції віртуальних серверів (віртуальних машин) між фізичними серверами та автоматичного перерозподілу ресурсів фізичних серверів.

Завдяки цьому, на даний час віртуалізовано більше 95 відсотків систем та сервісів Парламенту, при цьому, пікові навантаження на апаратну складову становлять менше, ніж 40 відсотків, а використання дискового простору – близько 40 відсотків. На програмно-апаратній платформі Центру обробки даних (далі – ЦОД) запроваджено систему централізованого створення резервних копій віртуальних серверів у режимі онлайн.

Для забезпечення катастрофостійкості автоматизованих систем і основних електронних сервісів гострою потребою є створення резервного ЦОД, що має бути територіально віддаленим від основного. Необхідно також запланувати оновлення серверного парку та СЗД.

Користувачі локальної мережі Верховної Ради України отримують такі регулярні сервіси, як доступ до мережі Інтернет, поштовий сервіс, доступ до автоматизованих систем: «Документообіг Верховної Ради України», «Контроль проходження законопроектів», «Кадри» та інші.

Локальна мережа Парламенту нараховує 2300 користувачів або 2506 підключень, розташованих у 15-ти адміністративних будинках. Магістральні канали з’єднання комутаторів рівня доступу з ядром мережі працюють на швидкості 1 Гбіт/с, що є достатнім показником для якісної роботи у мережі.

Для захисту локальних ресурсів від зовнішніх атак використовується програмно-апаратний комплекс з контролю мережевого трафіку. Підключення до мережі Інтернет здійснюється через центральний комутаційний вузол незалежними оптичними каналами до інтернет-провайдерів.

В усіх адміністративних будівлях Верховної Ради України розгорнуто відокремлену бездротову мережу Wі-Fі, для забезпечення функціонування якої використовується 29 комутаторів та 322 точки доступу. Мережа Wі-Fі обслуговує, за даними внутрішньої статистики, до 4-х тисяч підключених пристроїв (народні депутати України, помічники-консультанти, співробітники Апарату, журналісти та гості Парламенту).

Для забезпечення захисту державних інформаційних ресурсів в Апараті створено відповідний підрозділ – Сектор захисту інформації в автоматизованих системах Управління комп'ютеризованих систем.

Автоматизовані системи Парламенту, окрім програмно-апаратного комплексу – системи «Рада-3», функціонують у рамках єдиної інформаційно-телекомунікаційної системи (далі – ІТС).

Захист державних інформаційних ресурсів в ІТС забезпечується шляхом впровадження на кожному з вузлів комутації комплексу технічних, організаційних та інших заходів і засобів захисту інформації, спрямованих на недопущення її блокування, несанкціонованого доступу та/або модифікації. Засоби захисту інформації, які використовуються в ІТС Парламенту для забезпечення безпеки державних інформаційних ресурсів, мали або мають сертифікат відповідності або експертний висновок Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, отриманий в установленому порядку.

Позитивним фактором є використання лише ліцензійних засобів антивірусного захисту ІКТ-інфраструктури з централізованим оновленням програмних засобів. Такий порядок поширюється на системне, прикладне програмне забезпечення та підкріплюється відповідними технічними засобами.

Рівень забезпечення засобами комп’ютерної техніки народних депутатів України та працівників Апарату Верховної Ради України становить 100 %; всі комп’ютеризовані робочі місця працівників під’єднані до мережі Інтернет. В той же час, 25 % комп’ютерної техніки фізично та морально застаріли і потребують термінової заміни.

Для забезпечення надійної роботи та збереження службової інформації в умовах періодичних збоїв в електромережі ЦОД обладнано системами безперебійного живлення, додатково на 150 робочих місцях користувачів встановлено джерела безперебійного живлення.

Відповідно до Положення про порядок роботи з документами у Верховній Раді України, затвердженого Розпорядженням Голови Верховної Ради України від 25 травня 2006 року № 448, діловодство в Апараті здійснюється за допомогою автоматизованої системи документообігу Верховної Ради України (далі – АСД), що забезпечує реєстрацію вхідної, вихідної та внутрішньої кореспонденції, формування статистичних звітів, оперативний пошук документів та контроль за термінами їх виконання.

Дана АСД розроблена та впроваджена у 1999–2000 роках. Клієнтське програмне забезпечення розроблено з використанням застарілого середовища розробки Borland Delphi (остання перекомпіляція здійснена в Borland Delphi 7, рік випуску пакета – 2002) та не є мультиплатформенним. Інтерфейс системи не адаптивний та викликає труднощі в налаштуванні системи під сучасні монітори. Система не підтримує електронний цифровий підпис (далі – ЕЦП).

Система «Рада-3» також впроваджена у промислову експлуатацію ще 30 серпня 2002 року. Відповідно до програмно-технічної документації, визначеної ГОСТами, строк експлуатації системи визначається строком експлуатації її складових частин і становить 10 років.

Амортизаційне зношення системи, створеної на елементній базі кінця 90-х років, станом на 30 серпня 2012 року склало 100%. Подальша експлуатація системи, за оцінкою головного конструктора, не може гарантувати безперебійної роботи (останнім прикладом поступової відмови обладнання системи є вихід з ладу 5.03.2018 технологічного серверу ПТК «Рада-3»). Варто врахувати, що діюча система не забезпечує функції персонального голосування кожним народним депутатом України у залі пленарних засідань.

 З метою забезпечення для працівників секретаріатів комітетів і народних депутатів – членів комітетів спільного робочого середовища, безпаперової технології планування, підготовки та проведення засідань Погоджувальної ради та засідань комітетів у 2016 році створено та забезпечено функціонування трьох повноцінних електронних залів засідань (використана платформа BOSCH DCN Next Generation system):

·       електронна Погоджувальна рада (конференц зала, вул. Грушевського, 5);

·       електронний комітет (зала № 416, вул. Садова, 3а, Комітет з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування);

·       електронна зала засідань комітетів і фракцій (зала № 11, вул. Грушевського, 18/2).

Одночасно розроблено автоматизовану систему (далі – АС) «Електронне засідання Комітету», що представляє єдиний простір для учасників засідання для роботи із порядком денним засідання, доступу до супровідних документів та іншої інформації щодо питань, які розглядаються під час засідання Комітету.

Використання даної системи вимагає наявності у членів комітетів та співробітників секретаріатів комітетів відповідних апаратних засобів (планшетів) за мінімальної конфігурації, а також обладнання залів засідань Комітетів Верховної Ради України відповідними апаратно-програмними комплексами для онлайн трансляції засідань, відео конференц зв’язку та мультимедійного супроводу засідань на основі оптимальних технічних рішень.

Зважаючи на успішне використання цього інструменту комітетами, що беруть участь у його тестуванні на різних апаратних конфігураціях, доцільно рекомендувати розглянути питання включення до проекту Державного бюджету України на 2019 рік видатків на придбання апаратного забезпечення для функціонування даної АС в усіх комітетах.

З метою запровадження спеціалізованого Інтернет ресурсу, що забезпечує комунікацію суб’єктів законотворчого процесу (суб’єктів права законодавчої ініціативи, державних інституцій, організацій, у тому числі громадських, наукових установ, експертів у відповідних галузях, громадян тощо) розроблено Портал громадського обговорення законопроектів Верховної Ради України.

Портал являє собою інструмент безпосереднього залучення та участі громадянського суспільства у процесі законотворчості шляхом висловлення та акумулювання пропозицій суб’єктам законотворчого процесу (народним депутатам України, комітетам Верховної Ради України) щодо вдосконалення: окремих галузей законодавства, законопроектної діяльності та чинного законодавства. Портал забезпечує можливість on-line обговорення як ініціатив, так і результатів законотворчої діяльності, зв’язок і взаємодію з авторами законодавчих ініціатив, надає можливість рейтингової оцінки пропозицій користувачів Порталу тощо.

З метою системного запровадження цифровізації у Верховній Раді України, здійснення цілеспрямованих дій щодо реалізації державної політики у сфері ІКТ, підвищення ефективності процесів, які супроводжують законотворчу діяльність в Україні, активізації процесів входження України у європейський простір, учасники слухань у Комітеті Верховної Ради України з питань інформатизації та зв’язку рекомендують:

 

1.              Верховній Раді України:

 

1.1.        Здійснити заходи, визначені Регламентом Верховної Ради України, спрямовані на пріоритетний розгляд законодавчих ініціатив створення цілісної правової системи цифровізації України, зокрема проектів законів про електронні комунікації (№ 3549-1), нової редакції проекту закону про радіочастотний ресурс (№ 5051) та ін.

 

1.2.        Забезпечити невідкладний розгляд та ухвалити проект Закону про внесення змін до Регламенту Верховної Ради України (щодо оптимізації законодавчого процесу) (реєстр. № 3207).

 

1.3.        Організувати розробку проекту Закону про публічні електронні реєстри та забезпечити пріоритетне опрацювання після його реєстрації.

 

1.4.        Забезпечити створення та діяльність профільного Комітету Верховної Ради України, який здійснював би законодавче забезпечення цифровізації України, в тому числі і галузі ІКТ, у черговому та наступних скликаннях Верховної Ради України.

 

2.              Кабінету Міністрів України:

 

2.1.        Передбачити серед пріоритетних напрямків розвитку економіки України на 2018 рік – запровадження цифровізації України та формування єдиного електронного простору;

 

2.2.        Утворити центральний орган виконавчої влади, що забезпечуватиме формування та/або реалізацію державної політики у сферах інформаційно-комунікаційних технологій та зв’язку, розвитку цифровізації суспільства, в тому числі інформатизації, телекомунікацій, програмування, інформаційної безпеки та кібербезпеки, впровадження технологій електронного урядування, електронного документообігу, електронного підпису тощо

 

2.3.        Додатково профінансувати заходи передбачені проектом Стратегії впровадження інформаційно-комунікаційних технологій у Верховній Раді України на 2018-2020 роки.

 

3.              Голові Верховної Ради України:

 

3.1.        Ініціювати пропозиції до проектів законів про державний бюджет України на відповідний рік щодо видатків на виконання впровадження інформаційно-комунікаційних технологій у Верховній Раді України на 2018 – 2020 роки.

 

3.2.         Звернутися до Кабінету Міністрів України щодо урахування потреби в бюджетних видатках на впровадження інформаційно-комунікаційних технологій у Верховній Раді України на 2018 – 2020 роки.

 

3.3.        Активізувати міжпарламентську та міжнародну співпрацю з метою виконання пріоритетних заходів, визначених Стратегією впровадження інформаційно-комунікаційних технологій у Верховній Раді України на 2018 – 2020 роки.

 

4.              Апарату Верховної Ради України:

 

4.1.        В максимально стислий термін доопрацювати та подати на затвердження Голові Верховної Ради України Стратегію впровадження інформаційно-комунікаційних технологій у Верховній Раді України на 2018 – 2020 роки.

 

4.2.        Подати пропозиції до Кабінету Міністрів України щодо додаткового фінансування заходів, передбачених проектом Стратегії впровадження інформаційно-комунікаційних технологій у Верховній Раді України на 2018 – 2020 роки.

 

4.3.        Розробити  концепцію та організаційно-технічні заходи поетапного запровадження ID-картки народного депутата України, яка б виконувала функції електронного посвідчення, картки голосування у сесійній залі Верховної Ради України та в залах засідань комітетів, з можливістю підключення додаткових сервісів.

 

4.4.        Забезпечити у 2019 році створення ефективної інформаційно-телекомунікаційної інфраструктури, передусім системи електронного голосування нового покоління у залі пленарних засідань, системи електронного документообігу, системи електронного засідання комітетів, що дасть можливість забезпечити Верховну Раду України та громадян України високоякісними інформаційними послугами та сервісами.

 

4.4.1.  Здійснити закупівлю технічних засобів для залів засідань комітетів, що дозволить здійснювати мультимедійне супроводження засідання комітету та відеоконференцзв'язок з іншими учасниками засідання (національні парламенти, органи виконавчої влади України).

 

4.4.2.  Обладнати два зали в адміністративних приміщеннях Верховної Ради України для забезпечення проведення комітетами засідань у режимі відеоконференцзв’язку.

 

4.5.        Внести на розгляд Голови Верховної Ради України пропозицію щодо унормування електронного супроводження системи «Електронне засідання Комітету», та "Портал громадського обговорення законопроектів Верховної Ради України", всіх форм роботи комітетів Верховної Ради України, а також громадського обговорення законопроектів, поданих до Верховної Ради України.

 

4.6.        Затвердити регламентну процедуру обов’язкової періодичної (кожні 3-5 років) планової заміни засобів комп’ютерної техніки та гарантованого виділення бюджетних коштів на ці потреби.

 

4.7.        Щороку передбачати необхідні видатки для забезпечення надійності та безперервної роботи ІКТ інфраструктури Верховної Ради України.

 

4.8.         Оновити серверний парк та систему захисту даних Верховної Ради України, створити резервний ЦОД.

 

4.9.        Забезпечити розробку  та впровадження у промислову експлуатацію  модулів Системи електронного документообігу – уніфікованого портального рішення з керованим сховищем і ЕЦП для забезпечення електронної взаємодії всіх суб’єктів права законодавчої ініціативи відповідно до вимог Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг».

 

4.10.     Розробити єдину технологію законопроектної роботи Апарату Верховної Ради України відповідно до цілей та завдань цифрової трансформації процесів Верховної Ради України (законотворчий процес «від початку до кінця», унеможливлення законодавчого спаму, повний цикл публічної політики).

 

4.11. Забезпечити професійну підготовку народних депутатів України та працівників Апарату Верховної Ради України з метою використання новітніх ІКТ у Верховній Раді України.

 

5.          Комітету Верховної Ради України з питань інформатизації та зв’язку:

 

5.1. Щорічно заслуховувати звіт Управління комп’ютеризованих систем Апарату Верховної Ради України щодо стану цифровізації у Верховній Раді України.

 

6.              Комітету з питань Регламенту та організації роботи Верховної Ради України:

 

6.1.    Підтримати законодавчу ініціативу щодо надання народним депутатам України законопроектів, підготовлених до другого та наступних читань у безпаперовому вигляді.