СТЕНОГРАМА

засідання Комітету з питань інформатизації та зв'язку

від 17 листопада 2015 року

Веде засідання Голова Комітету О.І.ДАНЧЕНКО

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Можна у мене спитати тому, чому ви мені сказали, що ви ніколи не можете попасти на засідання Комітету з питань зв'язку та інформатизації?

 

______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре.

Тоді я хочу ще раз, ну, не знаю, вибачитись від імені Верховної Ради  за інцидент. Але сказати, що комітет жодної відносини не має до цього інциденту, тому що є дві процедури пропуску. Голова секретаріату зараз… І вас зараз допустили за порушенням процедури, за моїм сприянням. Тобто вас допустили за порушенням… Тому я прошу просто поважати народних депутатів України і наш комітет. Я вибачаюсь від імені Верховної Ради, але вини комітету в цьому зовсім ніякої немає.

Олександр Георгійович Старинець, будь ласка, дайте роз'яснення ситуації, щоб такого більше не було.

 

СТАРИНЕЦЬ О.Г.  Прохід до адміністративних будівель Верховної Ради представниками преси відбувається за наявності акредитації, через прес-службу Верховної Ради, яку очолюю пані Шведова. Вона замовляє перепустки. Це не є компетенцією апарату комітету чи інших структурних підрозділів Апарату парламенту. Тобто ви пройшли, питань немає ніяких.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Тобто як би є дві процедури. Процедура допуску до засідань комітету, який відпрацьовує сам комітет. За майже рік, на рік 9 місяців роботи жодного нарікання на роботу нашого комітету не було. Всі, хто ідуть по процедурі, абсолютно всі, ми відкриті, повністю відкриті, запрошуємо завжди всіх, всі приходять.

Є інша процедура для представників преси. Ми вам допомогли, як тільки ви мені зателефонували. Ми ситуацію вирішили. Але я прошу, будьте лояльними, демократичними, відкритими, того чого і ви від нас хочете.  Добре. Я дякую.

А, де Руслан Валерійович?

 

______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Можете закликати його. Але вони там внизу почали такого творити, що… Я сказав.

Доброго дня! Доброго дня, панове! Сьогодні на засіданні  комітету присутні 5 народних депутатів, тому кворум в нас є.  Засідання можемо починати.

І прошу… всі народні депутати ознайомлені з порядком денним, прошу голосувати за затвердження порядку денного. Хто – "за", прошу голосувати. Одноголосно.

Перше питання порядку денного – це проект Закону "Про внесення змін до деяких законів України" щодо документів, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус спрямований на лібералізацію Європейським Союзом візового режиму для України (реєстраційний номер 3224, від 05.10.2015 року, Кабінет Міністрів).

Ми розглядали цей законопроект вже на комітеті, до нього були зауваження. Прем'єр-міністр 5 листопада з трибуни Верховної Ради відкликав цей законопроект, обіцяючи внести зміни в нього. Він надійшов до нашого комітету у п'ятницю, так? Чи в четвер?

 

СТАРИНЕЦЬ О.Г. У п'ятницю, 13 числа.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Так, в п'ятницю.

Ми отримали вчора чи сьогодні?

 

СТАРИНЕЦЬ О.Г.  Вчора висновок ГНЕУ отримали.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Висновок ГНЕУ. Тому згідно процедури ми можемо повторно розглянути. І так як він був відкликаний  Кабінетом Міністрів, то наскільки я розумію, потреби в переголосуванні по поверненню немає. Добре.  Дякую.

Руслан Валерійович, ви доповісте по цьому законопроекту, чи?

 

СТАРИНЕЦЬ О.Г. Олександр Іванович, присутній  Максим Юрійович Соколюк.

 

ЛУК'ЯНЧУК Р.В.  Я, на жаль, ще на лікарняному до цього часу. Але  можу сказати, панове депутати,  стосовно даного законопроекту, що він  в принципі доопрацьований і багато   проблем, і колізій, які  були в ньому, в попередньому варіанті,  усунуті.  Так, можливо і  є якісь недоречності тому,  що  я ще детально так не працював, бо текст то великий. Я думаю, що ці недоречності вже не є такими принциповими і кардинальними, і їх можна буде усунути в процесі   підготовки до другого читання. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Добре.

Я хочу запитати, Олександр Георгійович. Скажіть,  будь ласка,  пропозиції Антикорупційного комітету, вони були враховані при підготовці?

 

СТАРИНЕЦЬ О.Г. Так.  Вони були враховані.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Повністю враховані.

 

СТАРИНЕЦЬ О.Г.  Не можемо ще сказати, чи на  100 відсотків, але  були враховані.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Були враховані.

 

СТАРИНЕЦЬ О.Г.  Були враховані і ми в тексті про це говоримо, і в тексті нашого  проекту висновку.

Максим Юрійович може розказати більш детально як голова Міграційної служби.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Максим Юрійович.  У нас присутній виконувач обов'язків Голови Державної міграційної служби  України Соколюк Максим Юрійович.

Максим Юрійович, я хочу, щоб ви  по суті доповіли, по цьому законопроекту.

 

СОКОЛЮК М.Ю. Шановні члени комітету, шановний головуючий. Ми отримали деякі зауваження  комітетів, офісу Уповноваженого з прав людини.

По-перше, щодо   висновку по Антикорупційному комітету. Так, ми їх врахували, ми видалили деякі норми, які були, на які вони в своєму висновку   вказали, окрім порівняльної таблиці, ми також внесли зміни в "Прикінцеві положення" щодо можливості місцевих бюджетів встановлювати компенсації щодо сплати послуг. Тому що оплата адміністративних послуг цілком іде до місцевих бюджетів.

Щодо врахування висновків не до переднього, ми також їх врахували мабуть на 90 відсотків. Там ми отримали зауваження офісу з прав людини. Ми з ними співпрацювали, ми всі ті питання, які були до законопроекту щодо мети обробки інформації, щодо доступу до реєстру, ми всі їх зняли. Можу сказати, що на сьогодні цей законопроект вже є більш досконалим та я вважаю за те, що він може бути прийнятий і прошу цьому допомогти.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Скажіть, будь ласка, в мене є таке запитання. Як ви вбачаєте взаємодію того реєстру, який ви будете створювати з іншими реєстрами? І як ви вважаєте, чи є потреба в Україні створити один реєстр? Тому що моє персональне бачення це моє бачення, не комітету, що така кількість велика реєстрів, це вже саме по собі є корупцією в державі.

 

СОКОЛЮК М.Ю. Ми врахували зауваження щодо відповідності Закону про захист персональних даних конвенції європейської щодо персональних даних та Закону про телекомунікаційні послуги. Були зауваження деяких експертів щодо мегареєстру, ми виключили, більш чітко прописали, але він єдиний реєстр громадян України, іноземців і він буде співпрацювати з іншими реєстрами на основі обміну, ми це прописуємо. Мабуть дуже якісним прикладом співпраці реєстрів є досвід прибалтійських країн щодо обміну, наприклад, ……... З ДСТЗІ ми в цей час це відпрацьовуємо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Руслан Валерійович.

 

ЛУК'ЯНЧУК Р.В. Колеги, я хочу зазначити, що, по-перше, не прибалтійські країни, а країни Балтії. А, по-друге, що стосовно персональних даних, дійсно, що в цьому законопроекті це всі усунуті ці всі моменти, в тому плані, що нібито порушення Закону про доступ до  персональних даних.

І я думаю, що в принципі, дійсно, цей законопроект, усунути багато було зауважень, яких основних було, 8, наскільки я розумію, закінчуючи ІD- карткою електронного цифрового підпису, наскільки я розумію, так? І отримання цього цифрового підпису. Я думаю, що в принципі цей законопроект вже готовий для винесення до зали. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Шановні народні депутати! У кого є щось по суті, по цьому законопроекту? Може…

 

БАБЕНКО В.Б.  Є пропозиція прийняти рішення і йти далі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую, Валерію Борисовичу. Я що хочу сказати, я зараз ми будемо голосувати цей законопроект, але у мене є велике прохання, якщо ваша служба ще не отримала, але вона отримає в найближчий час запит від нашого комітету про ваші державні … про держбюджет 2016 року. Ми надсилали листа до…

 

_______________. До уряду, а уряд розсилав на всі служби.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ми хочемо отримати з точки зору предметів відань нашого комітету ті державні витрати, які ви плануєте на наступний рік для того, щоб контролювати. Тому що це не секрет ні для кого, що всі ці реєстри – це весь цей час, в нашій країні це була величезна корупція. І у минулому році, позаминулому році там витрачені величезні кошти, але чомусь вони під грифом "Т" проходять. Тому я дуже не хотів би, щоб у нас на наступний рік була  така ж ситуація, держава, яка … в якій зараз війна, повинна дуже ефективно використовувати свої кошти. Тому я буду вас дуже просити відповісти оперативно на запит комітету з точки зору, які бюджетні витрати ви плануєте на наступний рік, з точки зору предметів відань нашого комітету, а реєстр це є предметом відання нашого комітету?

Шановні члени комітету, обговорення я пропоную завершувати, тим паче, що на минулому тижні ми обговорювали цей законопроект, тому прошу перейти до голосування. Ставлю на голосування, але тільки в першому читанні за основу.

Проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо документів, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус, спрямований на лібералізацію Європейським Союзом візового режиму для України (реєстр номер 3224) від 05.10.2015 року Кабінет Міністрів України.

Хто за те, щоб підтримати в першому читанні за основу цей законопроект, прошу голосувати. Одноголосно. Дякую. Ми будемо рекомендувати цей законопроект прийняти в першому читанні у залі.

Дякую вам, Максим Юрійович, дякую за доповідь.

Питання друге, дуже важливий законопроект, такий же, як і законопроект 3224, який є шляхом України для безвізового режиму, це проект Закону про електроні довірчі послуги (реєстр номер 2544а) від 31.08.2015 року Кабінет Міністрів України (перше читання).

Ми розглядали дуже плотно, розглядали народні депутати, члени нашого комітету на минулому засіданні, яке не відбулося, тому що не було кворуму. І тому можу я доповісти, може хто з народних депутатів, хто був присутній.

………

 

_______________. Я думаю, що треба все-таки, що засідання відбулося, просто ми не могли приймати рішення, бо кворуму не було.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, я вибачаюсь, це правильно, засідання відбулося, ми заслухали, була дуже жвава дискусія, були всі представники. Моє бачення, що позитивне, і моє особисте. І висновок комітету він є особистий, і була  дуже жвава дискусія.

Руслан Валерійович, як ви вважаєте, чи можемо ми рекомендувати голосувати цей законопроект. Тому, що ми обговорили  його, ви були в лікарні, я знаю, на лікарняному, як і я.  

 

ЛУК'ЯНЧУК Р.В. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тому що, мабуть, це я потім скажу, не для преси.

Які є пропозиції  по цьому? Надважливий законопроект, дійсно. Він дуже пропрацьований, і доповідачі, які були на минулому комітеті, вони доповідали.

 

_______________. Є пропозиція підтримати  даний законопроект.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Є інші  пропозиції?

Тому ставлю на голосування проект Закону про електронні довірчі послуги (реєстр номер 2544а, від 31.08.2015 року, Кабінет Міністрів    України), перше читання.   Хто - "за", прошу голосувати. Одноголосно. Дякую.

Так, переходимо до законопроекту, який визвав дуже жваву дискусію, і якби    не Олексій Ігорович, вона б може ще й до вечора тоді на засіданні комітету була. Але це є надважливий  законопроект – проект Закону про систему державної підтримки кінематографії (реєстр номер 3081, від 14.09.2015 року, народні депутати Княжицький, Тарута, Матіос, Денисенко), перше читання. Та проект Закону альтернативний, Закон про державну підтримку кінематографії  України (реєстр номер 3081-1,  від 30.09.2015 року,  народні депутати  Кондратюк, Семерак,  Гринів Ігор Олексійович, Червакова, Подоляк, Абдуллін), перше читання.

Я хочу нагадати, що була дуже жвава дискусія, у нас були представники і кінематографії, і ТВ-галузі, і телекомунікаційної галузі, тому що цей законопроект він  такий фундаментальний. 

Олександр Георгійович, скажіть,  будь ласка,  чи є відповідь від секретаріату Верховної Ради на прохання, щоб наш комітет був головний по цьому законопроекту?

 

СТАРИНЕЦЬ О.Г. Олександре Івановичу, ще немає цієї відповіді. В ранковій пошті її не було.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Її не було.

 

СТАРИНЕЦЬ О.Г.  Ми написали листа щодо цього.

За процедурою лист направлений і в Комітет з питань культури, щоб вони написали свій висновок, своє бачення на нашу пропозицію.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я хочу сказати, що законопроект, він є повністю правильний з точки зору захисту авторських прав і розвитку кінематографії в Україні, але я виступаю за те, щоб законопроекти не просто приймалися, вони працювали.

І там є величезне питання до Закону про телекомунікації.

Тобто якщо не приймати зміни до Закону про телекомунікації цей законопроект працювати не буде. І я ще раз його там за тиждень, менше, ніж за тиждень ще раз вивчив, моє бачення, воно є таким, чи приймати його, робити робочу групу, і це може бути дуже швидко, з галузі телекомунікацій, з галуззю кінематографії і Нацрадою з питань телебачення, і приймати цей законопроект разом, наприклад, з Законом про електронні комунікації, який замінить Закон про телекомунікації. Тоді воно буде працювати. І разом із Законом про авторські права, плюс дуже цікава пропозиція була, по-моєму, від Ігоря Олексійовича про створення реєстру, від вас, по-моєму. Да? Я вибачаюсь, можливо…

Просто створення реєстру авторських прав, того чого немає у законопроектах. Тому я б це робив би, по-перше, все-таки настоював би на передачі цього законопроекту до предмету відань нашого комітету, тому що це так є.

По-друге, три законопроекти приймав би таким же чином, як у нас є день економіки чи день безвізового режиму. Я попередньо розмовляв з спікером парламенту і він підтримав таку пропозицію, що можна буде виділити півдня, наприклад, для прийняття пакетом законопроектів, там про електронні комунікації, кінематографію. Можна і так сказати, день кіно.

 

_______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, день пірата, точно.

І хочу повідомити, що на 23 листопада, на наступний понеділок, вже попередньо призначена Нацрада з питань реформ, де будуть якраз розглядатися Закон про електронні комунікації, Закон про радіочастотний ресурс і, якщо сьогодні комітет підтримає, я  пропонував би і цей Закон про кінематографію винести також на обговорення, щоб я міг від комітету, так я член цієї ради. Ось таке бачення моє. Я прошу народних депутатів до дискусії.

Ігор Олексійович, прошу.

 

ГРИНІВ І.О.  Просто ще один, тут резюмування полягає в тому, що та частина в законі, де я є співавтором, серйозно заторкує проблему телекомунікацій і регулювання у сфері авторського права, у сфері електронних технологій і комунікацій. Тому розглядати цей закон звичайно б значно кваліфікованіше було, особливо на другому читанні, готувати до другого читання нашому комітету, щоб більш фахово підійти до цієї сфери. Адже в проекті закону співвідношення регулювання у цій сфері є  більше ніж загальне у сфері культури. Тому і насправді на сьогоднішній день це зрозуміло. Чому?  Я думаю, особливо в цьому комітеті нічого не треба пояснювати. Тому є пропозиція все-таки підтримати, досягнути спільними зусиллями, щоб на другому читанні цей закон, щоб наш комітет був головним по цьому закону і попробувати його при таких умовах підтримати на першому читанні. Якщо вдасться добитися, щоб це був там день комунікації або день пірата, бо насправді Україна далі залишається в дуже проблемній зоні в цій сфері. І ніякої української кінематографії без відповідних рішень стосовно регулювання в сфері комунікацій нічого не буде. Тому є прохання все-таки підтримати розгляд цього законопроекту, але висловити такі умови.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Які ще є пропозиції, шановні народні депутати?

Я просто… Зрозуміло. Я, єдине, що, Ігор Олексійович, вважаю, що, якщо ми приймемо таке рішення нам потрібно буде чи з комітетом, чи разом з вами якось зібратись і висловити позицію.

 

ГРИНІВ І.О. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да.

 

ГРИНІВ І.О. Зрозуміло, що цей закон готували не народні депутати, а готували фахівці в цій галузі, і відповідно треба залучати з різних сторін до робочої групи і підготовки на другому читанні цього закону. І тут організаційна робота буде комітету, щоби цих фахівців залучити до відшліфування цього закону.

Я все одно розумію, що, якщо не буде консенсусу на другому читанні, цей закон не пройде. Тому треба перед другим читанням дуже детально буде відпрацювати. Але і така галузь, як кінематографія, в сучасних умовах є ультраважливою. І ми не будемо мати українського кіно, якщо не захистимо трохи наш ринок, особливо від російського кіно.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Робочу групу треба, як ми домовились, створювати більшу. Робочої групи немає, тому я думаю, що… Ну, вона є…

 

______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, це зараз ми повинні…

Добре. У мене питання по регламенту. У нас є тут два законопроекта, ми повинні рейтинговим голосуванням зараз…

 

_______________. Ні. В регламенті говориться, що ми їх маємо розглядати одночасно. Але приймати рішення, який приймати за основу… Один з них.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Але рейтинговим?

 

_______________.  Ну, може… Ні, не обов'язково.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ні, в мене питання таке. Якщо і один і інший набере? Тобто…

 

_______________.  Ну, вони альтернативні, такого не буває.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Просто, щоб  не… Я просто хочу, щоб не було зараз… Добре.

В мене тоді є пропозиція…

 

_______________. (Не чути) 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да.

 

_______________. …немає предмету відання нашого комітету.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да. А в другому там 70 відсотків предметів…

 

_______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. От я… Я тоже… Це слушна пропозиція.

 

_______________. Тоді давайте зосередимось на…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. В мене є тоді… Я хочу сформулювати, Ігоре Олексійовичу, якщо не так… Що пропозиція комітету підтримати в першому читанні за умов… Закон номер 3081-1 від 30.09.2015 року за умовою створення міжгалузевої, міжгалузевої робочої групи, у термін, я пропоную до цієї п'ятниці, щоб не затягувати. Ми зробимо це. Тобто у п'ятницю створення міжгалузевої групи за умови погодження цього законопроекту у другому читанні з Законом чи то про телекомунікації. Тому що ми ж не можемо сказати, що він буде відмінений. Чи з внесенням змін до нового Закону про електронні комунікації, який замінить…

 

_______________. …ми можемо говорити тільки про діюче законодавче поле, тому про телекомунікації. Так.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да. Да. Про телекомунікації.

 

_______________. Телекомунікації. Якщо він буде перейменований відповідно в електронні комунікації, то це просто буде зміна до законодавства.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Правонаступництво. Угу.

І чи є потреба змін в законопроект про авторські права, якого в принципі в Україні не існує? Яким чином, ми тут будемо?

 

_______________. Я думаю, що степ-бай-степ, ми все одно рано чи пізно Закон про авторські права, це, взагалі, поховати тоді все, бо, насправді, ми будемо цей закон ще писати там не менше року.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Тоді є ще якісь пропозиції у членів комітету?

 

_______________. Шановні колеги!

Я думаю, що приймати законопроект стосовно за умови, то ну, це не коректно. В принципі ми повинні або прийняти рішення по суті, або відхили цей законопроект, або затвердити за основу чи в цілому і одночасно комітет повинен прийняти рішення стосовно створення робочої групи, або рекомендувати створити робочу групу. Но за умови, це неприйнятне рішення. Дякую.

 

______________. Якщо б ми були б головні. Ще ж немає рішення, що ми головні або ні. Це в головному комітеті робоча група, то зрозуміло.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Тому ми якраз можемо рекомендації надавати. За умов рекомендувати…

 

______________. Ну, я ще раз кажу, що тут в даному випадку позиція комітету може бути умовно… При, ну, або там наголошуючи на необхідності…

 

______________. (Не чути)

 

______________. Ні, мається на увазі, що ми наполягаємо, при наполяганні на створенні міжгалузевої робочої групи при розгляді цього законопроекту. Та з наполяганням на створення, отак, підтримати з наполяганням створення робочої групи. Ну, наполягання це не є…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Рекомендувати.

 

______________. Це рекомендована форма, це не є обов'язкова. ………. ультимативна форма.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Да, бо наполягати це буде ультимативна… Тоді за умови рекомендувати і створення міжгалузевої робочої групи на базі нашого комітету, одразу давайте.

Друге. Тут ми можемо вже…

 

______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Друге. Тут ми вже можемо наполягати на тому, щоб цей законопроект був переданий на нас, це ми можемо наполягати і маємо право повністю.

І третє. Це з рекомендаціями внесення паралельних змін до Закону про телекомунікації. Тому що без цього він працювати просто не буде.

 

______________. Я пропоную переставити місцями оці умови і першою поставити якраз про наполягання передачі нашому комітету. Тоді все решта тоже буде логічним.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Добре. Точно, дуже гарно.

Тому перше іде, це наполягання на передачу цього законопроекту на наш комітет.

Друге, це внесення до Закону про телекомунікації.

Третє. Створення робочої групи для, між першим… До п'ятниці. Добре.

 

______________. Я ще б пропонував, Олександр Іванович, якщо все-таки нам його не віддадуть, наполягати на слові від комітету при розгляді в залі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ну, це ми можемо пізніше зробити, це ми можемо зробити пізніше. Зараз  ми наполягаємо на передачі на наш комітет.

Хто за таку пропозицію, шановні народні депутати члени комітету, прошу голосувати. Хто – "за", прошу голосувати. Одноголосно. Дякую. Цьому законопроекту   було витрачено дуже багато дискусій і обговорень, тому ми сьогодні приймаємо рішення.

Пункт 4-й, це проект Закону "Про внесення змін до статті 21 Закону України "Про державну службу" (щодо обов'язкового оприлюднення в Інтернеті інформації про вакантні посади державної служби) (реєстраційний номер 2427а) (від 22.07.2015 року), народний депутат Фельдман.

В нас доповідачі були тоді.

 

_______________. В нас був Ващенко, голова Держслужби…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да. Ващенко він…

 

СТАРИНЕЦЬ О.Г.  Він сказав, що вже прийнятий в першому читанні інший законопроект, тому цей треба відхиляти, а розглядати в другому читанні базовий закон…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. На минулому засідання був присутній голова, був особисто присутній, він доповів, що його так, як є інший, то його потрібно відхилювати, і позиція комітету, вона така ж. Співпадає.

Хто за те, щоб відхилити проект Закону "Про внесення змін до статті 21 Закону України "Про державну службу" (щодо обов'язкового оприлюднення в Інтернеті інформації про вакантні посади державної служби) (реєстраційний номер 2427а) (від 22.07.2015 року), народний депутат Фельдман, прошу голосувати. Хто за відхилення цього законопроекту?  Хто проти? Хто утримався? 4 – "за", 1 – утримався. Рішення прийнято.

Так. П'ятий. Проект Закону про внесення змін до Податкового кодексу України щодо апаратури передавальної для радіомовлення або телебачення (номер 2450а) (від 27.07.2015 року), Кабінет Міністрів України (перше читання).

 

СТАРИНЕЦЬ О.Г. Олександр Іванович, можна?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да.

 

СТАРИНЕЦЬ О.Г.  Міністерство інформаційної політики просило його не розглядати, саме 11 числа.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да. Тому в мене є пропозиція погодитися з пропозицією міністерства, а також, виходячи з того, що не готові ще. Ми відтягували його майже там два чи три тижні. Але за Регламентом ми повинні. Тому є пропозиція перенести його розгляд на коли, Олександр Георгійович?

 

СТАРИНЕЦЬ О.Г. На 25 листопада.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Чи, може, пізніше?

 

СТАРИНЕЦЬ О.Г.  9 грудня.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте, на 9 грудня.

Є у народних депутатів інші пропозиції? Це пов'язано з тим, що немає податкової реформи, немає нічого. І приймати якісь точкові… точкові рішення, ну, це просто…

 

СТАРИНЕЦЬ О.Г.  23 грудня, Олександр Іванович.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте, ставимо 9 грудня, добре? А там у нас буде час. 23-є… Є пропозиція перенести на 23 грудня розгляд цього питання. Є інші пропозиції?

 

_______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну…

 

СТАРИНЕЦЬ О.Г. З новим урядом усі ж відкликаються урядові законопроекти.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, тоді значить, що розпуску Верховної Ради не буде. Комусь потрібно ж працювати. А все, двадцять…

Є пропозиція перенести розгляд цього питання на засідання комітету 23 грудня. Хто - "за", прошу голосувати. Рішення прийнято одноголосно. Дякую.

Проект Закону про внесення до статей 256 і 285 Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо електронної копії постанови суду (реєстр номер 2546а, від 31.08.2015 року, Кабінет Міністрів України), перше читання.

Була доповідь, дуже змістовна доповідь на минулому комітеті. Абсолютно правильне рішення, це по затриманню, штрафуванню, хто там нелегально рибалить, мисливство. Доповідь була. Є пропозиція комітету не обговорювати. Якщо немає інших пропозицій, перейти до голосування. Пропозиція комітету: підтримати, дуже слушно, і це дійсно елементи електронного сервісу в державі.

Чи є інші пропозиції? Ставлю на голосування, на підтримку проект Закону про внесення змін до статей 265 і 285 кодексу України про адміністративні правопорушення щодо електронної копії постанови суду (реєстр номер 2546а, від 31.08.2015 року, Кабінет Міністрів України), перше читання. Хто – "за" прошу голосувати. За основу, так.  Дякую. Хто проти? Утримався?

Валерій Борисович, ви - "за"? Добре. Одноголосно.

Інші питання. Переходимо до інших питань. Про проведення парламентських слухань на тему "Фундаментальні реформи галузі інформаційно-комунікаційних технологій України". Найближчий час, я вважаю, що дуже важливим є це питання. У галузі накопичилось надбагато питань і для того, щоб не робити це якось точково є пропозиція зробити парламентські слухання. На жаль, найближчий вільний час, який ми можемо зробити, це є лютий 2016 року. Питання до цих парламентських слухань були розіслані народним депутатам. Я вважаю і попередньо я переговорив з галуззю, що слухання можуть бути не гірше і не менше людей ніж було на комітеті промислової політики, тобто буде повний зал під куполом. І це гарний шанс для нас публічно обговорити з усією українською галуззю інформаційно-комунікаційних технологій і не тільки це і малий бізнес і урядовці, що, як ідуть реформи. Тому моя пропозиція підтримати проведення парламентських слухань. Прошу народних депутатів до дискусії або до пропозицій. Ну, це не пропонуються ті дати, коли ми можемо проводити. На жаль, всі інші зайняті і нам потрібно цю дату. Є ще інші пропозиції?

 

______________. Мене цікавить в назві "фундаментальні". Може "феноменальні" написати краще або "унікальні" чи…

 

______________. (Не чути)

 

______________. Да.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Руслан Валерійович, хто у вас ліка? Хто у вас лікар? Я йому зателефоную і скажу, що вас потрібно знімати з лікарняного, ви однозначно вже у формі.

 

ЛУК'ЯНЧУК Р.В.  Хорошо. Брутальні тоді реформи.

Дивіть, я в принципі… реформування галузі інформаційно…

 

_______________. (Не чути) 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні. Ні. Давайте без радикалізму.

 

ЛУК'ЯНЧУК Р.В.  Там вже получилося. Да.

Як просто назвати? Реформування галузі інформаційно-комунікаційних технологій України.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну тоді стану реформ і може… Ну просто ми стоїмо на порозі… Так.

 

ЛУК'ЯНЧУК Р.В.  Дякую.

 

_______________. …об'єднувати концепцію розвитку інформаційного  простору та реформа галузі інформаційно-комунікаційних технологій в Україні?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну а чому ні? Це все наше. Да.

 

_______________. Ну я розумію.

Мається на увазі в назві, що обговорення концепції розвитку інформаційного простору України та реформи галузі інформаційно-комунікаційних технологій.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Чудово.  Да. Да. Нормально.

Хто за таку пропозицію?

 

_______________. (Не чути) 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну радикально-фундаментально… Тоді інформаційний прості, дійсно, це слушна пропозиція.

Є ще пропозиції?

 

_______________. (Не чути) 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Що?

 

_______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Чому?

 

_______________. Я сам… Я розумію, що тут є чуть-чуть різні речі, але……

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Але ж воно об'єднується.

 

_______________. ….робить більше простір для обговорення.

 

_______________. (Не чути) 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да. Це парламентські, це дійсно парламентські слухання. Просто я пропоную реформи інформаційно-комунікаційної галузі та розвиток інформаційного простору, для того, щоб тут змінити, тоді воно буде…

 

_______________. Шановні колеги! Ми… Інформаційний простір, це є простір засобів масової інформації. Так? Ну чи не перевищуємо ми дану тему? Може ми телекомунікаційні послуги?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я бачив в Фейсбуці ви сиділи поруч з головою Комітету з питань свободи  слова, я думаю,  що ви зможете домовитись.

 

_______________. Я не знаю, де я сидів, я перебував на своєму робочому місці, де інші депутати перебували, я не знаю. Тому дорікання такі, вибачте, будь ласка, не слушні. Тому що я був, чесно, на свому робочому місці, а як хто інший по залу ходить, то це його проблеми. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Але мені подобається пропозиція Ігоря Олексійович з інформаційним простором також, все ж таки.

 

_______________. …що спокійно можна говорити, бо дефініції інформаційного простору ми можемо собі поламати десять раз…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Це частотний ресурс, це "Зеонбуд", це…

 

_______________. Ми говоримо саме  в аспекті інформаційних технологій. Це тоді як би прив'язує друга частина…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Так.

 

_______________. Тобто ми не говоримо про все.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Мені ця ідея подобається. Це не рішення комітету…

(Загальна дискусія)

 Руслан Валерійович, прошу.

 

ЛУК'ЯНЧУК Р.В.  Шановні колеги! Застерігаю, щоб інший комітет нам не дорікав стосовно  того, що ми переходимо межі своїх повноважень. Якщо інформаційний, технології – це зрозуміло, простір – це вже трошки не те.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  А от з точки зору хмарних технологій, то це і є інформаційний простір.

 

_______________. Цифра – понад усе!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Так, це перетинається.

 

ЛУК'ЯНЧУК Р.В. Добре. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Будемо голосувати, чи це ж одне…

 

_______________. Це релігія…

(Загальна дискусія)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Так,так.

 

_______________. Сформулюйте, будь ласка,  тему тоді.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Тоді ми говоримо…

 

_______________. Але з врахуванням…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  … про проведення парламентських слухань на тему: "Реформи галузі інформаційно-комунікаційних технологій. Та розвиток інформаційного простору України". При підготовці…

Прошу підтримати проведення 3 лютого парламентських слухань на цю тему. Хто - "за"? Прошу голосувати. одноголосно. Дякую.

Інформаційно-комунікаційні технології, вже хочеться … про цей зв'язок, хочеться вже переходити… Я б взагалі робив би як і хотів, щоб назва комітету була "Цифрове майбутнє" або "Розвиток цифрового суспільства". От я вважаю… якщо б ви мене підтримали, я б поставив би постанову Верховної Ради на перейменування нашого комітету як це є у всій Європі і як я хотів з початку – це Комітет питань розвитку цифрового   суспільства. Це так є у всьому світі. Але це… Тому що зв'язок і інформатизація, ну, воно звучить, але такого в світі вже немає.

 

ЛУК'ЯНЧУК Р.В. Я думаю, що це можна буде досягнути в наступному скликанні Верховної Ради. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Щось ви якось консервативно все ж таки відноситесь.

 

ЛУК'ЯНЧУК Р.В. Панове, якщо ми будемо перейменовувати, нам  потрібно буде нове положення про комітет, новий склад комітету. А це через зал пропускати, це дуже буде неефективно. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Це шанс для "Опозиційного блоку". В них появиться шанс "Зеонбуд" спасти. Добре, дякую.

Пункт 8 про запит щодо надання висновку Кабінету Міністрів  України до проекту закону про внесення змін до Закону України "Про державну підтримку розвитку індустрії програмної продукції" щодо визначення форм державної підтримки реєстру номер 3295 від 9.10.2015 року, народного депутата Мураєв Є.В. це технічні питання, ми їх просто повинні голосувати. Чи надсилаємо ми запити, чи не надсилаємо. Хто "за", прошу голосувати. Одноголосно.

 

_______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, да. Ні, але це запити комітету. Зараз ми говоримо про запити комітету.

 

_______________. А потім запитають, а навіщо ви робили запити? Ви когось нобелюєте, Олександр Іванович?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Згідно Регламенту Верховної Ради і законів України, якщо наш комітет, пан Руслан Валерійович, я вам відповідаю на ваше питання. Якщо наш комітет розглядає проекти законів, ми зобов'язані направити до відповідних органів державної влади запити від комітету, не від народних депутатів, а від комітету. Для цього потрібно голосування. Тому запити це є звичайною формою  праці народного депутата. І це одна із основних його форм праці.

 

_______________. Це основна форма роботи народного депутата, а також комітету, так?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так. Звичайно. Одна з основних.

 

_______________. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. І ми повинні виконувати, дотримуватись законів України, без запитів ми не можемо нічого приймати.

Так …

 

ЛУК'ЯНЧУК Р.В. Тобто запити  це є база  нашої діяльності. Правильно, Олександр Іванович?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Одна із основних  баз діяльності комітету.

 

ЛУК'ЯНЧУК Р.В. І це не є  лобізм того, чи іншого  підприємства, галузі і так далі. Хоча ми  по суті справи  повинні що робити? Лобіювати галузь…  Дякую. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  З точки зору комітету,  я відповідаю на питання, що є різні запити: є запити народного депутата, а є запити від комітету. Запити від комітету приймаються голосуванням комітету. Це,  по-перше.

По  питаннях лобіювання. В усьому світі галузеві комітети повинні лобіювати  усю галузь, і це для розвитку галузі. А якщо це  іде галузеве лобіювання,  це є  прозоро і для розвитку галузі тієї чи іншої. І це наша справа, народних депутатів, лобіювати економіку держави, безпеку галузі, і це наше  завдання як народних депутатів через прийняття законопроектів.

 

_______________. А права громадян?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  І права громадян, але…

 

ЛУК'ЯНЧУК Р.В. Дякую   за вичерпну відповідь.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 9-е. Про запит щодо надання висновку Кабінету Міністрів  України до проекту Закону про внесення змін до Закону  України "Про телекомунікації" щодо операторів віртуальної мережі  рухомого (мобільного зв'язку) (реєстр номер 3338, від 16.10.2015 року, народні депутати   Мороко Юрій   Миколайович, Мірошниченко). Тобто там було 1888, а тут 3338.

І я хочу сказати, що до нас надійшли скарги від народного депутата, що ми дуже багато робимо запитів, але це згідно регламенту. Це  я прошу підтримати тому, що сама ідея створення віртуальних операторів – це є правильною, це є європейською нормою. Але ми повинні  вивчити досконало  це питання тому, прошу підтримати запит до  Кабінету Міністрів  щодо проекту цього закону.  Хто - "за"?   Прошу голосувати.  Все.  Рішення прийнято.

Репліка.

 

ЛУК'ЯНЧУК Р.В. Я просто хочу  сказать, колеги, що  стосовно  цього голосування нашого, мотивів. Чи як вони кажуть? Це те, що віртуальні оператори, це є поліпшення конкурентного середовища, друзі. Тому що зараз великі оператори дійшли  до  корпоративної змови і повністю порубали наш ринок на свої сегменти і не пускають нікого, додаткового оператора в це середовище, в цю сферу діяльності. Тому я думаю, що це рішення потрібно чітко підтримувати і навіть взяти на контроль  і супроводжувати,  тому що це поліпшення конкурентного середовища. Нам потрібно поліпшувати це конкурентне середовище. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Руслан Валерійович, але я хочу попередньо сказати, що я повністю підтримую створення віртуальних операторів. Така можливість закладена в новий законопроект про електронні комунікації, які будуть розглядатися  наступного понеділка на нацраді реформ разом з Президентом України, і тому це буде правильніше, якщо він увійде в новий Закон  про електронні комунікації. Тому що попередньо Закон № 3338 – це моє бачення, він  лобіює якраз одного з тих операторів, а саме  який має ліцензію, тому це є не галузеве лобіювання, а лобіювання конкретного оператора. Це попередні висновки.

 

______________.  Я думаю, що даним законопроектом потрібно закласти принципи формування віртуальних операторів і що якщо є перспектива деяких проектів попадати під ці принципи, то вони попадають під  дію  цього закону.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я повністю підтримую.

Так, пункт 10. Про запит щодо надання висновку Кабінету Міністрів  України до  проекту Закону про внесення змін  до Закону України "Про електронний цифровий підпис" (щодо умов визначення правового статусу) (реєстр номер 3472) від 13.11.2015 року. Народний депутат Зубик В.В.

Електронний цифровий підпис – важливе питання, тому прошу підтримати цей запит на Кабінет Міністрів України.

Хто - "за", прошу голосувати. Одноголосно. Рішення прийнято. Дякую.

11-е питання. Про затвердження проекту розкладу засідань Комітету Верховної Ради  України  з питань інформатизації та зв'язку…… тобто 2015 року, це технічне питання, ми  його… ми проводимо  комітети.

Олександр Георгійович, прошу доповісти.

 

СТАРИНЕЦЬ О.Г.  Це проведення сьогодні, 17 числа, та 25-го, в середу пленарну.

 

_______________. А грудень.

 

СТАРИНЕЦЬ О.Г.  І грудень є зарано, інше рішення грудень. Інше рішення по грудню, це пропонується 9 грудня,  23 грудня. І 16 грудня – окреме питання по бюджету, щоб провести окремий комітет присвячений проекту    Закону про бюджет.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я би пропонував 23-є  все ж таки  вставити  в порядок тому, що я думаю …

 

СТАРИНЕЦЬ О.Г.  І 23-є.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 23-є, воно вже тут стоїть.

 

СТАРИНЕЦЬ О.Г. Так-так, три засідання у грудні п пропонується.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тобто є пропозиція пункт 11 і 12 проголосувати одним голосуванням і затвердити графік роботи  комітету на листопад, і на грудень місяць до кінця року.  Хто - "за"?  Прошу голосувати.  Одноголосно.

Пункт 13-й. Про   проект  концепції розвитку  інформаційного простору  України  2020. Це у нас    є  презентація.  Народні депутати, які у нас хворі… Але одне питання у нас є …

 

_______________. Це останнє вже?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, це останнє, алеє і я хочу проінформувати, шановні члени комітету, що в нас  в секретаріаті дві дівчини, які дійсно  працюють, вони дуже довго вже   працювали, і ми повинні проінформувати, або затвердити це.

 

СТАРИНЕЦЬ О.Г. Так-так, перетворені дві посади спеціаліста і консультанта в старших консультантів.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вони отримали підвищення. І є  розпорядження   Голови Верховної Ради  України номер 1520 від  1 листопада про  внесення змін до штатного розпису секретаріату Комітету  Верховної Ради України з питань інформатизації і зв'язку  внести зміни до штатного  розкладу секретаріату Комітету Верховної Ради  України з питань інформатизації і зв'язку перетворивши посади консультанта  та спеціаліста 1 категорії на дві посади старшого консультанта.

Все, я запрошую народних депутатів     до презентації.

Ігор Олексійович, я  дуже вам дякую. Дуже дякую, але відпустимо тому, що…  І в мене   єдина пропозиція. Ми вивчали попередньо вашу презентацію, тому швидко та концентровано. Добре? Це є дуже важливим, але   швидко і концентровано.

 

ГРИНІВ І.О.  Можна з  місця чи…?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. З місця, з місця.

 

ГРИНІВ І.О.  Дуже швидко. Концепція розроблена за громадською ініціативою Всеукраїнською асоціацією операторів кабельного телебачення, яка є громадською організацією не прибутковою і зареєстрована Міністерством юстиції в 98 році. До асоціації виходить більше двухсот членів і ініціатива розробки концепції, ну, напевно, співпадає з точкою зору всіх громадян України в тому, що у нас недорозвинене все-таки інформаційне суспільство, і не випадково я чую, що в лютому буде слухання і парламентські на цю тему. Головною проблемою з точки зору членів асоціації є так звана цифрова нерівність на сьогоднішній день між містом і селом.

Ви всі прекрасно знаєте, що в містах ми маємо швидкісний інтернет, ми маємо багатоканальне телебачення, чого ми не маємо навіть в районних центрах не кажучи вже про село. Тобто більшість громадян України живе в стані так званої цифрової нерівності.

Що надасть… які можливості надасть концепція? Я дуже коротко. Ну, всі члени Комітету інформатизації та зв'язку знають, які переваги. Це і мобільний зв'язок, це телебачення, радіо, дистанційна освіта, комп'ютерні класи, відео-уроки і так далі, дистанційна медицина, дистанційні робочі місця для людей, які не обов'язково могли б їхати навіть в місто вчитися, і це досить суттєво, а могли б отримувати освіту, не виїжджаючи з…

 

_______________. (Не чути)

 

_______________. Можна вернути фотографії. Будь ласка.

 

_______________. Коли бабця….

 

_______________.   Угу. Угу. Але у бабці… але у бабці росте син, який би хотів вивчати інформаційні технології, звичайно.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Але до речі, це слушне, знаєте, це дуже слушне зауваження. І я вам хочу сказати, що це іскуство презентації, то що ви ж повинні потім когось… Ну хтось повинен…

 

ГРИНІВ І.О.  Я стараюсь дуже швидко. Я можу трошки повільніше…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні-ні. Просто по… Це дуже слушне зауваження. Повірте.

 

_______________. Чому? Я зі своєю бабусею по скайпу розмовляю.

 

_______________. Ну, вона не на бурячках це робить.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Для презентації нада… От краще б ви зробили. Знаєте, у нас була ціла програма, ми навчали бабусь і дідусів по скайпу, зараз вони…

 

______________.  (Не чути)

 

ГРИНІВ І.О. Это шутка. Мы вообще юмор любим, знаете, мы телекомуникационщики, поэтому я думаю, все понимают, что это шутка, что коза тоже вместе с бабушкой изучает Интернет. Но в целом это просто характеризует, что в селе, вообще говоря, в Европе, например, там достаточно хорошо обеспечена Интернетом. И отчасти при разработке концепции мы взяли пример  той же Латвии, где в каждое село государство подало хороший широкополосный Интернет. Почему Украина себе не может позволить это.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Я вам потом скажу, почему. Во-первых, есть такое понятие, как универсальная услуга –  это коррупция. Поэтому самое главное, что в вашей презентации не звучит слово "универсальная услуга".

 

ГРИНІВ І.О. Мы вообще тут не занимаемся никакими универсальными навязанными услугами. И в принципе даже не затрагиваем олигархов которые в общем-то монополизировали информационное пространство, попытались во всяком случае монополизировать.

Мы предлагаем за счет, скажем так, инициативы масс все-таки решить этот вопрос. И почему ассоциация взяла на себя, ну, можно сказать так наглость или инициативу вообще подумать об этой концепции, ну, прежде всего потому что мы живем в этой стране и хотели бы чтобы и наши села тоже были информационно обеспечены.

Во-вторых, потому что мы можем это сделать. Мы видели примеры, как это… Один олигарх взял на себя весь диапазон ……. в свое время и ничего не сделал. Мы видели, как другие олигархи взяли на себя все диапазоны …….. и ничего не сделали. Хотя еще 10 лет назад ассоциация тоже выступала с хорошей инициативой она называлась "Телеселом". И тоже поверили оранжевой революции, думали, ну может быть вот сейчас наконец-то мы сделаем, но произошло то, что происходит, как и всегда.  Сейчас мы тоже в очередной раз поверили, ну думаем, что это последний раз мы верим власти, в то, что вообще говоря возможно все-таки информатизировать страну.

 

______________. (Не чути)

 

ГРИНІВ І.О.  Нет, просто так вот кажется. Нет, мы не можем сделать, вообще говоря, без поддержки государства. Но есть пока-что там, скажем, сотни малых операторов которые еще могли бы и хотели бы это сделать и верят, что могут это сделать. Понимаете, да? Через десять лет их скорее всего не будет их съедят монополисты. Вы знаете, что монополисты потихонечку скупают, скупают…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, ви знаєте, я тут з вами як бувший бізнесмен не погоджуюся, тому що це називається принцип консолідації, який весь світ проходить. І це не наше питання, хто кого там з'їсть. Якраз у бізнесі оце не наше питання, законодавців. Хай вони там їдять, головне, щоб це було прозоро, там смачно…

 

ГРИНІВ І.О.  Да, чтобы съедобно...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. …і по закону, да-да.

 

_______________. (Не чути)

 

ГРИНІВ І.О.  Ну, это ответ на вопрос. Вот почему, что может произойти через 10 лет? Совсем не обязательно, что это произойдет. Почему мал…. операторы могут это сделать? Потому что для них это развитие, прежде всего. Находясь в том же районном центре или в каком-то селе, в котором уже есть, сделаны эти услуги, операторам интересно развиваться дальше. И они могут это решить.

Во-вторых, почему мы анализировали опыт, скажем так, олигархов, почему у них это не удалось, хотя они получили диапазонных частот на всю страну? Потому что это очень высококвалифицированная работа. И здесь без предпринимательской инициативы для того, чтобы сам радиолюбитель, живущий, скажем так, в этом селе, не захотел этого сделать, это сделать очень сложно. То есть, ездить, настраивать аппаратуру. Вы сами знаете, что такое настроить тот же Интернет для людей, которые вообще еще не знают, что это такое. Это достаточно высокая интеллектуальная работа.

Поэтому мы все-таки вот считаем, что именно молодые люди, которым это интересно, которые живут в этом же селе, могли бы это сделать. Но государству нужна некоторая помощь. Как минимум…

 

_______________. Тогда давайте здесь сфокусируемся на этом…

 

_______________. …Как минимум, упростить все процедуры развития этих технологий в селах. Например, один из главных тормозов, которые существует: если кто-то захочет взять лицензию на распространение Интернета по радиочастоте в своем селе, он вынужден будет купить лицензию на всю область. Меньше, чем на область, лицензия не выдается. К чему это приводит? К тому, что только олигархи могут купить себе, позволить себе купить лицензию на всю область…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я вибачаюсь. Можна, я вас як людина з галузі, я прийшов, все ж таки 15 років в цій галузі… Тут питання не олігархізму, а питання законів фізики. І видати частоту на окреме село – це просто фізично неможливо, тому що я… Вона фізично розповсюджується, є завади технічні, тому я вибачаюсь, це питання не олігархів, це питання тому, що так закони фізики вони побудовані, що частоту…. і це в Європі, в усьому світі, частоту неможливо видати на один …. і на одне село. І тут краще діяти, про що казав Руслан Валерійович, це  створення віртуальних якраз операторів. І я би хотів сказати, що… зауваження до вас, що якраз, що  існуючих частотах давати можливість працювати в цьому селі якраз якомусь віртуальному оператору. І от тоді це буде працювати, бо ми… я також це припрацьовував, це є надважливим. А просто так частоту ніхто вам не видасть,  тому що це працювати не буде технічно просто.

 

______________.  Можна я…

 

______________.  Щодо цього зауваження, там було на  першому слайді зауважено, що концепція розроблялася за участю членів Національної ради з питань телебачення та радіозв'язку.  Так?

 

______________.  Ця концепція була заслухана…

 

______________.  Хто саме був і якщо от такі питання виносяться сюди, то ще там воно мало бути  обговорено.

 

ГРИНІВ І.О.  Ну по-перше… давайте я, по-перше,  відповім шановному Олександру Івановичу, тому що я теж, як то кажуть, фізик і математик…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Але у нас народний депутат – жінка, тому я все ж таки прошу поважати.

 

ГРИНІВ І.О.  Воно просто пов'язано. Воно пов'язано, Олександр Іванович.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре, добре.

 

ГРИНІВ І.О.  Воно пов'язано. Спочатку одне. Потім…. тому що я не зможу відповісти вам. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре.

 

ГРИНІВ І.О. Я як би не встиг дорозказать, ви…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Але це дискусія. Ми ж не просто….

 

ГРИНІВ І.О. Олександр Іванович, ми предлагаем вот выделение частот  на вторичной основе. Что это значит? Ну с точки зрения физики вы меня поймете. Что значит "на вторичной основе" и  этот принцип существует в  той же Европе. 

Если в данной конкретной местности, то есть это несложно промониторить,  тот же  Радиочастотнагляд видят, что   есть  свободные частоты, он может их выдать. Это как-раз  говорит о том, что да, на всю область частота какая-то может быть выдана, но в то же время в  конкретной зоне то ли это могут быть  рельефы местности – что угодно,  очень много так называемых свободных частот, которые  могут быть выданы  на вторичном…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Про які частоти ви  зараз говорите?  Для чого? Тобто  частоти можуть буть різні. Це частоти, як правильно пані Олена сказала, для цифрового телебачення, просто для широкосмугового інтернету чи ще чогось, систему сповіщення. Тому що, якщо ми кажемо про телебачення то це неможливо навіть  на вторинній основі, тому що зона дії одного передатчика це сотні кілометрів і я хочу вам нагадати, що в Україні так і не вирішені транскордонне питання телевізійного якраз віщання, тому що зона дій передатчиків в Румунії, Турції, Росії, вони по законам фізики розповсюджуються і на території України. Тому про які все ж таки, перш за все, ідеться?

 

ГРИНІВ І.О. Перш за все іде широкополосний доступ, тому що телебачення завдяки широкополосному доступу може передаватись. Можливо, використання також діапазону частот …….., якщо як ви знаєте в Україні багато таких частот зараз є, вони працюють, але вони не освоєні саме тому що їх нікому було обслуговувати. Але більш за все і, напевно, найправильніше це розповсюдження технологій широкополосного доступу, а не тільки телебачення, тобто зв'язок має бути зворотній в одному і другу сторону. Це діапазонний частот від 2, 4, 5, 6 мегагерц, це той же самий діапазон ……, можливо, для телебачення використовувати і це діапазон ……….., вай фай, ті, які на сьогоднішній день є. І, якщо в конкретній місцевості, наприклад, не має ніяких завад іншим передавачам, то на вторинній основі, я думаю це б було досить…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Тобто ваша пропозиція основна це в тому, щоб надати на вторинній основі, можливість надавати на вторинній основі для якихось окремих регіонів можливість надавати послуги.

 

ГРИНІВ І.О. Можливість послуги,  ШПД. В тому числі, якщо оператор, який захоче розвивати …….., будь ласка, надавайте …….. Але це, это, как говорится, временная мера. То есть развитие радио технологии – это всего лишь, скажем так, ступенька на пути к настоящей информатизации, которая идет по эпическому волокну. Здесь какие, вообще говоря, нужны… Да, я вот отвечу на ваш вопрос. Конкретно есть рабочая группа в Национальном совете, которая занимается этими вопросами.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Знайшов я одну фотографію, на жаль. Ну, ладно.

 

ГРИНІВ І.О. И в феврале месяце при зустрічі на Национальном совете эта концепция слушалась, и в общем-то была одобрена.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. У лютому?

 

_______________. Для Национального совета, это было в…

 

ГРИНІВ І.О. На спільному засіданні …….. академії та членів Національної ради. Тобто не самої Національної ради. Мы и не утверждаем, что это Национальный совет рассматривал эту концепцию. Олег Черных, если вы знаете, это руководитель рабочей группы, который конкретно курирует эту отрасль…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Це в Нацраді з питань телебачення.

 

ГРИНІВ І.О. Нацрада з питань телебачення та радіомовлення.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я просто що хочу сказати, що в нас дуже тісні стосунки, нашого комітету з Нацрадою. І жодного разу нам просто… Це просто, можливо, погані комунікації, – жодного разу до нас, і з Артеменко я зустрічаюсь, інформацію не доводили. Це є дуже погано. Тобто ідея ваша зрозуміла. З точки зору дерегуляції ми її підтримуємо.

Але я хочу нагадати вам, що чому, ну, WiMax-y взагалі не було. Це була тільки маркетингова ідея від Intel-у. Тобто технології WіMax-y, її не існує. Це маркетинг був інтелівський. А ось чому в Україні не пішов? Тому що якраз за рахунок такої повної дерегуляцію в діапазоні 2,4, це Wi Max і WiFi, от його так усім роздали, як ви кажете, на вторинній основі, і нічого… І країна втратила і діапазон, і нічого не змогла зробити. Чому?

Я дуже багато в своїх інтерв'ю, коли ще був бізнесменом, я казав, що частоти – це не щось ефемерне. Я вам хочу навести такий приклад, щоб ви були дуже обережні з такими концепціями. Дерегуляцію підтримую, вторинну основу як віртуальні оператори, я підтримую. Що, якщо в басейн олімпійський запустити по одній людині на одну доріжку, то з нього буде олімпійський чемпіон, тому що він буде плавати. Якщо на одну доріжку запустити тисячу плавців, то вони навіть не навчаться плавати.

Така ж сама ситуація і з радіочастотами. Це неоціненний ресурс нашої держави. І його потрібно використовувати максимально ефективно. Якщо його просто всім роздати, повірте, нічого працювати не буде, тому що це закони фізики. Це не ефімерне щось.

 

ГРИНІВ І.О. Ну, є "Укчастотнагляд", який  надає частоту, коли вона вільна.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я не хочу казати нічого про цей склад "Укрчастотнагляду", але ми вже бачимо "Зеонбуд", як було все пораховано, що нікого більше немає. І Цифрового телебачення у нас в державі немає, і нічого немає. Тому в мене є пропозиція… Які ще у вас є?

 

ГРИНІВ І.О. Можна я закінчу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Да, але ще раз.

 

ГРИНІВ І.О. Тут якраз посередині ми зупинилися. Я не буду розказувати про ………… Я думаю, вони всім відомі. Яким шляхом ми пропонуємо рухатись. На сьогоднішній день по Україні багато… Назад вернись. Багато побудовано оптичних мереж. Тому треба, ну, перш за все, вивчити, що є в Україні. Ви всі знаєте такі організації як …………. "Євротранстелеком", той же "Укртелеком" мають оптичні мережі. Тобто наша ідея заключається в тому, щоб об'єднати існуючі на сьогоднішній день в Україні мережі задля вирішення цієї задачі. Яким чином? Звичайно, домовлятися з цими власниками. Брати в них в оренду. Але ініціатором цього процесу може бути чи підтримка держави, чи, може, навіть сама держава. Тому що це не просто об'єднати всі ресурси розрізнених суб'єктів для того, щоби все-таки ця інформатизація відбулася.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я розумію. Я хочу вам сказати, що, ви знаєте, ви дуже гарно починаєте свою презентацію з дерегуляції, а закінчуєте необхідністю повної регуляції. Тому ось те, що вам зауваження зробив пан Руслан Валерійович Лук'янчук, є дуже важливим, що мистецтво презентації, йому потрібно вчитися. Я вибачаюсь, ви потрапили в комітет Верховної Ради, де сидять люди, які розуміються на цьому і хочуть розбудовувати державу. Тому, дивіться, не можна переходити з першого слайду дерегуляції до повної регуляції. Це питання вивчається в Україні 20 років. Стартувало воно з впровадження  фонду універсальних услуг, це була не більше, ніж корупція для  "Укртелекому"тоді, щоб всі… Не може держава заставити бізнес часний щось робити, якщо йому це невигідно. Людина, яка 15 років створювала одну із найбільших українських телекомунікаційних компаній, я можу сказати, що для бізнесу, якщо це буде цікаво він туди піде. Якщо це нецікаво, то державі потрібно не заставляти, а створювати  інвестиційні умови. От як я це бачу і пропоную разом з вами, тому що ваша ідея є, змінити концепцію вашої презентації. (Шум у залі)

Ми всі дуже багато кажемо про  децентралізацію. От у Європі якраз децентралізація і була тим шляхом, який оце цифрове нерівенство  воно вирішило. Чому? Тому що якщо у місцевого там  мера або місцевого  голови  громади буде зацікавленість і повноваження, звичайно і повноваження,  то він тоді може залучити  ту чи іншу компанію там "Укртелеком", "Київстар" ……… , ….., сказавши що я вам даю там льготи, що у вас тут все буде безкоштовне, там вузол зв'язку, опори  будуть безкоштовні. Ви розумуєте, ви кажете зараз про село, а  перше, що робить сільрада, щоб  кабель ………… не закопувати, а  протягнути його по опорах. Що робить  першим чином сільрада? Вона виставить вам по півтори тисячі     гривень за оренду  однієї опори і нічого з цього не вийде. Тому я вважаю, що тут потрібно  підійти з точки зору децентралізації, в першу чергу, і надання коштів на місцеві громади, щоб там були мери і  голови громад, які хотіли це розвивати, тому що держава  може тільки створювати  інвестиційний клімат. Ми можемо  підтримати  у комітеті тільки те, що може потім перерости в законодавчу ініціативу. Тут ми не можемо нічого. Тому у мене є пропозиція  долучитися до  робочої групи. У мене є слушна для вас  пропозиція. До робочої групи по  Закону про електронні комунікації. І в… Тому що Нацрада до цього не має жодного відношення, до речі, от те, що ви хочете… Ну, вони на це взагалі не впливають. Ця група, ми повідомимо, коли вона буде. І тоді оці, я вважаю, через Закон про електронні комунікації ми можемо на це впливати.

Про вторинні... розподіл на вторинних умовах. В мене є прохання: зробіть офіційний запит,  це дійсно, що наш комітет може зробити, – зробіть офіційний запит на базі вашої презентації, що ви пропонуєте. Тому що це інтересна, цікава ідея. І ми це можемо прикрутити до віртуального оператора, оце також. Тобто в мене є 2 пропозиції: Закон про електронні комунікації  і електронні опера… віртуальні…

 

_______________. Ми свої ініціативи знаємо…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, розбийте на 2 блоки…

 

_______________. Ви розбиваєте на блоки свою ініціативу, і ми ці блоки вже впроваджуємо в життя через, відповідно, нормативно-правові акти.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Оце те, як ми можемо і повинні, це наша робота як парламентарів, бо ми маємо тільки законодавчу ініціативу. Розбийте на 2 блоки: це використання на вторинній основі і оця віртуалізація цих дій, віртуальні оператори. І зробіть це до п'ятниці, тому що… І я вам рекомендую долучитися до робочої групи по Закону "Про електронні комунікації".

 

_______________. Ми вже майже все туди повписували, в Закон "Про електронні комунікації". Ми його дуже уважно пропрацьовуємо. І все вписалося, крім пільг, які б ми хотіли... тут вони виписані, те, що там не помістилося. Це до Податкового кодексу України.

Ми хотіли б взяти приклад, наприклад, в Польщі як проходила інформатизація, в тій же Америці. Держава 50 відсотків затрат провайдера чи оператора, який будував оптику, відшкодовувала за рахунок прибутку. Тобто зменшувала податок на прибуток. Це туди не впишеш, в Податковий кодекс.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Рулан Валерійович. Руслан Валерійович.

 

ЛУК'ЯНЧУК Р.В. Я хотів би, щоб ви звернулися до досвіду литовського. Ну, в Європі взагалі-то, в принципі, саме легше, тому що вона отримує відповідні європейську допомогу на розвиток тої чи іншої галузі чи напрямку економіки. І, наприклад, от в Литві було побудовано 9 тисяч кілометрів оптиковолоконного кабелю, тобто зв'язку. І держава повністю до останньої милі супроводжує це самостійно. А вже останню милю дає операторам. Які потім роздають вроздріб. Але, чого дуже дешеві там послуги ці, тому що вони оплачують тільки саме утримання накладні витрати по цій системі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  На останній милі.

 

ЛУК'ЯНЧУК Р.В.  Да, на останній милі. Там самі дешеві послуги. Тому оцей досвід тоже можна  розглянути. Але цей досвід був на базі побудований, чого? Європейської допомоги. Там вклали, я не пам'ятаю, чи 120 мільйонів євро, чи більше, чи 140 на розбудову телекомунікацій. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тільки… Тому… Да, я хочу підтримати Руслана Валерійовича і сказати, що тут потрібна інша модель розбудови в державі. Перша проблема, з чим всі ми є, це те, що в нас немає органу виконавчої влади в державі, який би за це відповідав. Єдина держава в світі, в якої немає органу виконавчої влади. Тобто ми можемо робити гарні законопроекти, НКРЗІ регулює, але хто це виконує, в державі цього немає, це є проблема. Тому, це перше. Після цього  стратегія, про яку каже Руслан Валерійович, повинна бути прийнята. Це чи стратегія праці на існуючих операторах, чи як у Балтиці з нуля держава інвестувала кошти, але за допомогу, не свої  кошти. За допомогою Євросоюзу розбудувала все це. І цифрове нерівинство вирівняла. Це дискусія, але вона повинна бути фундаментально якраз все ж таки покладена. Оце питання фундаментальності. Тому потрібно вибрати одну чи іншу стратегію. Друге, це створити в державі орган виконавчої влади, який би відповідав за державну політику в галузі зв'язку, координував, розробив би і впроваджував її. Бо в нас нонсенс. В нас його немає. В нас є 12 чи 13 органів, які за це відповідають. Мінюст, Державна агенція з питань електронного врядування, спецзв'язок. Це не працює.

 Тому наші пропозиції до вас такі. Ми дякуємо за вашу ініціативу. Дуже цікаві слайди. Я чому рився в телефоні? Я хотів знайти презентацію естонського електронного врядування, і там також є дуже багато овечок, Руслан Валерійович, і серед них два пастухи. Тому вони взяли з європейського досвіду. Але не знайшов.

 

ЛУК'ЯНЧУК Р.В. (Не чути)

 

 ГОЛОВУЮЧИЙ. Тому і дві пропозиції. З точки зору вторинної. По льготах я хочу сказати, що наш комітет не є комітетом з податкових питань, і ми не будемо розглядати ці льготи, тому що це податки. І я особисто проти льгот. Я за створення інвестиційної привабливості. Ніде в світі льготи не існують. Це так від себе я вже.

Я дякую. Дякуємо за презентацію. Ми її вивчали. Ми чекаємо від вас пропозицій. Але п'ятниці, якщо можливо, добре?

Дякуємо. Дякуємо, народні депутати…

 

_______________.  (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Але офіційно ви можете їх надіслати, офіційно до комітету за підписом, для того щоб ми, вибачайте за бюрократію, так же, як і "Радіо Свобода" нехай нас вибачає, але порядок повинен бути. Ще раз кажу, наступного разу краще пишіть на секретаріат, у вас ніяких проблем з допуском… На секретаріат – і нічого не буде. Тобто все у вас буде.

Дякую, народні депутати. Все, засідання закрито.