Під час повномасштабного вторгнення ми зрозуміли, наскільки важливими для нас стали електронні послуги. Саме вони дають нам можливість отримувати необхідну від держави допомогу швидко й безпечно.
Але війна накладає свій відбиток на кожного з нас. Активні бойові дії, вибухи – усе це впливає на здоров’я і наших захисників, і цивільних. Багато хто частково або повністю втрачають слух та зір. І це стає бар’єром для використання цифрового простору.
Для виявлення головних бар’єрів та їх усунення, були проведені два дослідження.
В першому дослідженні – «Законодавче регулювання цифрової безбар’єрності: найкращі європейські практики» – проаналізовано, як сфера вебдоступності регулюється в Європейському Союзі та у п’яти країнах Європи: Великій Британії, Данії, Німеччині, Франції та Швеції. Результати цього дослідження дали змогу проаналізувати європейський досвід та використати найкращі практики для розвитку вебдоступності в Україні. Детальніше можна дізнатися за посиланням.
В другому дослідженні – «Використання допоміжних технологій людьми з інвалідністю» – проаналізовано, як люди з інвалідністю, насамперед із порушеннями зору, в Україні користуються допоміжними технологіями, із якими проблемами стикаються та які потреби мають. У процесі дослідження також порівняли технології перетворення тексту на мовлення (text-to-speech), які підтримують українську мову. Детальніше можна дізнатися за посиланням.
Дослідження показали, зокрема, потреби незрячих людей при користуванні допоміжними технологіями та необхідність вдосконалення технологій перетворення тексту на мовлення. Адже вони безпосередньо впливають на те, чи зможуть користувачі з порушеннями зору отримувати цифрові послуги українською мовою.
Для усунення всіх цих бар’єрів та забезпечення доступного цифрового простору для кожного, було створено Раду безбар’єрності.
Під час засідання Ради, що відбулось за участі Першої леді України Олени Зеленської та під головуванням Прем’єр-міністра Дениса Шмигаля, команда Мінцифри презентувала результати реалізації головних проектів із безбар’єрності.
Тож головними досягненнями стали:
- Підвищення вебдоступністі публічної інформації за стандартами ЄС. Тепер держоргани влади створюють контент на основі міжнародних рекомендацій WCAG 2.1. (настанови, які визначають, як зробити онлайн-контент доступним для широкого кола користувачів);
- Проведення аудиту цифрових сервісів і рівня цифрової грамотності громадян. (Готується нові освітні серіали про професійну освіту для кожного українця);
- Запущено перший в Україні імерсивний мультифункціональний хаб, щоб підвищити доступність цифрової освіти для вразливих груп населення;
- Забезпечення більше 45% освітніх курсів на платформі Дія.Освіта українськими чи англомовними титрами. (Крім того, 5% серіалів уже мають дубляж жестовою мовою);
- Створення на порталі Дія розділу Дія.Безбарʼєрність. (Зібрано інформацію про життєві ситуації та держпослуги, щоб її переглядали ВПО, люди з інвалідністю, батьки, літні люди та українці, які шукають роботу).
Тож головним завданням для держави на наступний рік стало те, щоб зробити Україну найзручнішою державою у світі, щоб українці отримували безбарʼєрні послуги будь де.
Будуємо безбар'єрне середовище разом!