26 червня 2025 року відбулась робоча зустріч Голови Комітету з питань цифрової трансформації з представниками Української асоціації операторів зв’язку «Телас». Зустріч була присвячена обговоренню проблеми існування "сірого" ринку в сфері електронних комунікацій та шляхів її вирішення.

Основні питання зустрічі:

• Імплементація європейських норм та однаковий підхід до оподаткування: Обговорювалися перспективи впровадження європейських стандартів і забезпечення рівних умов оподаткування для всіх гравців ринку електронних комунікацій.
• Безпекові ризики від "подрібнених" компаній: Піднімалися питання щодо загроз, які створює діяльність компаній, штучно розділених для уникнення податків та державного контролю.

Позиція Асоціації «Телас» щодо "сірого" ринку:

Представники «Телас» наголосили, що ринок фіксованого інтернету є стратегічно важливим для економічної стабільності та інноваційного розвитку України. Однак значна його частина функціонує у спосіб, що знижує інвестиційну привабливість галузі та призводить до значних втрат для Державного бюджету через заниження податкових платежів.

Проблема полягає у використанні суб’єктами економічної діяльності спрощеної системи оподаткування (ССО) для маскування великого та середнього бізнесу під малий. На кінець вересня 2024 року до Реєстру НКЕК було внесено близько 4500 постачальників електронних комунікаційних мереж і послуг. За оцінками, реальна кількість суб'єктів ринку значно менша, а така роздробленість переслідує наступні цілі:

• Економія на податках.
• Тіньова зайнятість та економія на зарплатних податках.
• Ухилення від державного нагляду та контролю.

За даними дослідження Growford Institute, типова схема "сірого" ринку – це штучне дроблення бізнесу за допомогою ССО, коли десятки або навіть сотні суб'єктів на ССО фактично працюють в межах однієї структури. Частка ФОПів та малих ТОВів на спрощеній системі в доходах сегмента фіксованого інтернету зросла з 35,6% у 2019 році до 47,2% у 2023 році. При цьому, лише 20% таких ФОПів інвестували в інфраструктуру, інші працювали на чужих мережах.

Результати аналізу податкового законодавства та детінізація:

За результатами аналізу застосування податкового законодавства (3 квартал 2023 – 2 квартал 2024 років), проведеного Міністерством фінансів України та Державною податковою службою, сформовано офіційну позицію щодо неможливості використання ССО для постачальників послуг доступу до інтернету (КВЕД 61.10 та 61.90). З 1 жовтня 2024 року такі організації мали перейти на загальну систему оподаткування. Ця позиція була підтримана Кабінетом Міністрів України (https://petition.kmu.gov.ua/petitions/7060).

Цей процес вже позитивно вплинув на державний бюджет. За даними Економічної експертної платформи, провайдери (крім загальнонаціональних операторів) сплатили 1,1 мільярда гривень до державного бюджету та Пенсійного фонду, що на 465 мільйонів гривень (73%) більше порівняно з 2023 роком.

Основні надходження включають:

• Єдиний податок: 519,3 млн грн
• Єдиний соціальний внесок: 403,1 млн грн
• Податок з доходів фізичних осіб: 378,8 млн грн
• Податок на додану вартість: 172 млн грн

Більше половини постачальників послуг доступу до інтернету збільшили свої податкові відрахування у IV кварталі 2024 року більш ніж на 50%, а деякі – у 3-4 рази, що свідчить про ефективну системну детінізацію.

Національний банк України у листі від 01.11.2024 визначив критерії та механізми виявлення "дроблення бізнесу" (https://bank.gov.ua/ua/legislation/Notice_01112024_82615). Учасники Асоціації підтримують державницьку позицію щодо недопущення схем ухилення від сплати податків, що сприятиме чесним правилам гри, збільшенню надходжень до бюджету та економічному зростанню.

Євроінтеграційний аспект:

Учасники зустрічі також обговорили євроінтеграційний аспект проблеми. Головний принцип європейського ринку фіксованого доступу до інтернету – це рівні умови ведення бізнесу та справедливе оподаткування для всіх учасників.

Переваги гармонізації податкової політики з ЄС:

• Чесна конкуренція: Сплата податків є основою чесної конкуренції.
• Фінансування ЗСУ: Податки є основним джерелом фінансування Збройних Сил України, зокрема, на зброю, оскільки більшість спонсорських коштів мають обмеження щодо використання на зброю. За оцінкою експертів, один день війни коштує 100 мільйонів доларів.
• Прозорість ведення бізнесу: Дотримання законодавчих норм, рівність умов та цін.
• Сталість мереж: Збільшення спроможності інвестувати у стабільність зв’язку, гарантоване резервне живлення та постійне оновлення обладнання.

Під час війни держава потребує значних коштів на фінансування армії, соціальні потреби та відбудову. Національна стратегія доходів України до 2030 року (https://mof.gov.ua/storage/files/National%20Revenue%20Strategy_2030_.pdf#:) передбачає реформу спрощеної системи оподаткування, звузивши сферу її застосування, запровадивши запобіжники для зменшення зловживань та підвищивши ефективні ставки податків до рівня загального режиму. Це дозволить встановити справедливі умови, збільшити надходження до державного бюджету та сприятиме економічному зростанню країни.