СТЕНОГРАМА

засідання Комітету з питань інформатизації та зв'язку

від 11 лютого 2015 року

Веде засідання Голова Комітету ДАНЧЕНКО О.І.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. ……він сповідує принципи прозорості та публічності, люди зацікавилися ще на вчора.

 Я хочу вибачитися за відміну вчорашнього засідання. Але ви знаєте, що у Верховній Раді вчора були дуже важливі питання, і якраз на перерву приїхав Президент. Були його виступи, тому вчорашнє засідання було перенесено. Ми його планували перенести, можливо, на наступний тиждень, але члени комітету вчора в кулуарах зібралися, і ми вирішили сьогодні провести. Тому що питання, до "Укртелекому" надходить дуже багато питань, і ми вирішили не відклади це у довгу скриньку.

Я хочу нагади всім, до речі, про регламент, що у нас ведеться стенограма, тому я прошу кожного нажимати червону кнопочку коли він буде говорити і називати своє прізвище та посаду, тому що це дуже важливо для стенограми. Ви знаєте, що спікер парламенту надав розпорядження, що після кожного засідання комітету на протязі 5 днів стенограма повинна бути опублікована на сайті чи в інших інтернет виданнях публічно. Але є технічні питання, тому технічна служба, яка працює із стенограмою, для того, щоб їй було менше часу для розшифровки, звертає увагу голів комітетів на питання правильності користування засобами стенограми.

Давайте ми виконаємо, щоб не гаяти часу. Сьогодні на засіданні комітету присутні 7 членів комітету, тому кворум у нас є, засідання можна вважати таким, що відкрито.

Сьогодні на…  Засідання у нас складається з двох частин, це перша частина - питання до компанії "Укртелеком", які надійшли …

Валерій Борисович приєднався також до нас, тому комітет у повному складі.   

Я хочу занести це до протоколу.

Перша частина нашого комітету сьогодні буде  складатися із запитань-діалогу з представниками "Укртелекому".

Тому що дуже багато  запитань  приходить до нашого комітету звідусіль, також є запитання і в членів комітету.

Друга частина – у  нас відкрита зустріч з представника  IT і софтверної  індустрії. І, на жаль, ми  не можемо велику кількість людей, яка  прийде на 15.30 тримати, і це буде  неправильно.

Тому я буду просити  всіх дотримуватися, не можна сказати,  Регламенту, але дотримуватись коротких питань і суттєвих коротких відповідей.

 

_______________. Тезисно.

У мене невеличке  уточнення.

Шановні колеги, доброго дня!

У мене є невеличкі уточнення,  представники Фонду держмайна є? Тому що Держмайну, там теж є  нюанси стосовно "Укртелекому".

 

_______________. Ми їх не запрошували. Тобто  всі хто сьогодні  присутній  за своєю ініціативою.

 

_______________. Тому що  приватизація даної компанії теж складає деякі сумніви. Дякую.

 

_______________. Але у нас є член  комісії з приватизації, я так зрозумів… потенційний.

 

_______________. Доброго дня…

 

_______________. Добрий день.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Таким чином, я дякую, представникам "Укртелекому", що  прийшли на наше запрошення  на наше засідання. Я хочу повторити, о  15.30 у комітету наступна зустріч велика, і ми не маємо ніякого права  затримувати дуже багато людей, які приїхали з  усієї України.

Тому я прошу представників  "Укртелекому" відповідати тезисно і дуже коротко на ті питання, які вам зараз будуть ставитись.

У мене є …

 

_______________. Можна…(Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Я думаю у нас буде зараз таким чином.

По-перше, я хочу, щоб представники "Укртелекому" представились для всіх. Якщо можна там є мікрофон його нажимати і представлятись і, коли говорити, для того, щоб велась стенограма.

Там підняти можна, панове секретаріат.

Тому я пропоную, щоб ви представилися для всіх в першу чергу.

 

КУРМАЗ Ю. Дякую. Доброго дня. Вибачте ще раз, будь ласка, за затримку з незалежних від нас обставин.

По-перше, були запрошені також члени Наглядової ради "Укртелеком", але з таких поважних причин, вони, нажаль, не зможуть сьогодні прийняти участь в цьому засіданні.

Мене звуть Курмаз Юрій, я директор "Укртелекому". Ліворуч - Світлана Іващенко, директор Департаменту юридичного забезпечення бізнесу. Далі -Дмитро Микитюк, технічний директор "Укртелекому". І Іван Коломоєць, директор з регуляторних питань та зв'язків з державними органами.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Дуже погано, що представники Наглядової ради проігнорували це запрошення, це не є дуже добрим у відкритості стосунків. Це просто як моя репліка. Але хочемо, щоб на наступний раз члени Наглядової ради мали змогу бути присутніми, щоб не було потім ніяких питань.

 

КУРМАЗ Ю.

Дякую Олександр Іванович. Але у Голови Наглядової ради трапився нещасний випадок з його сином.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  В мене є пропозиція до членів комітету. Я б запропонував би, так як ініціатором цієї зустрічі був Юрій Миколайович Мароко, щоб він був модератором цієї зустрічі. Якщо члени комітету не проти.

 

МАРОКО Ю.М. Спасибо большое. Я предлагаю следующий формат, это мне кажется сократит и время рассмотрения вопроса. Коллеги по комитету тщательно готовились к этой встречи и подготовили соответствующие вопросы, которые их интересовали такие базовые, глобальные. Направили оператору для подготовки, насколько я понимаю, оператор имел возможность подготовиться. Предлагаю   заслушать их ответы, краткие ответы и презентацию, ответы на наши вопросы, которые мы им письменно направили от комитета. А потом уже перейдем непосредственно к тем вопросам, которые будут не освещены, или непонятны, или у присутствующих здесь есть к представителям "Укртелекома".

 

_______________. Я думаю, члени комітети підтримають це.

 

_______________.  …, а можна…

 

_______________. Звичайно.

Але поки давайте, щоб ми не гаяли часу, поки будуть  підключати ви все ж таки починайте.

 

_______________. Прежде всего, я хотел бы после того …………

Я хотел бы ………

(не чути)

инфраструктура "Укртелекома" ……

 

_______________. А мікрофон можна.

 

_______________. Да, "Укртелеком" на сегодняшний день обслуживает более 8 миллионов абонентов фиксированной связи. И услуги предоставляются в более чем в 1 тысячу 500 населенных пунктов.

"Укртелеком" на сегодняшний день предоставляет услуги доступа к сети Интернет более чем 1,6 миллионам абонентам. При этом инфраструктура "Укртелекома" состоит из собственно-коммуникационного оборудования – оборудование, которое предназначено для обеспечения транспортной функции любой практически телекоммуникационной сети.

Для этого в "Укртелекома" построено и эксплуатируется 39 тысяч оптоволоконных линий связи, и осуществляется эксплуатация сети, и предоставляются услуги нашим абонентам 44 тысячи сотрудниками "Укртелекома".

Хотелось бы отметить, что за истекший 2014 год вот к этой всей инфраструктуре, и к тому числу абонентов, о которых я сказал ранее   добавилось более 150 тысяч пользователей Интернет и 90 процентов этих пользователей, они проживают в сельской местности, что на наш взгляд является очень важным, особенно в наше время, поскольку это обеспечивает доступ к достоверной информации, полной информации, текущей. То, что может заинтересовать практически любого гражданина.

При этом за истекший год практически вот к этим 39 тысячам километров оптоволоконного кабеля добавились более 3 тысяч километров оптоволоконного кабеля. И тут я хотел бы отметить, что за последние 8 лет "Укртелеком", за все истекшие 8 лет "Укртелеком" не строил столько не магистральных линий связи, не зоновых, которые сосредоточены в области, не абонентских линий связи. Услуги "Укртелекома" предоставляются, я хотел бы вот отметить, кто же собственно является пользователями услуг "Укртелекома"? Это индивидуальные пользователи, это корпоративные абоненты, и это органы государственной власти местного самоуправления. То есть мы вообще-то даже в Укртелекоме делаем такую как бы сегментацию или позиционирование наших абонентов. И вот распределили их по таким 3 категориям. Индивидуальному сегменту наших пользователей предоставляются традиционные услуги, которые собственно составляют на сегодняшний день так называемые универсальные услуги. Это услуги фиксированной связи местной. Ну и сюда же дополняются сразу услуги междугородней, международной связи. Предоставляется доступ к Интернету, предоставляются услуги интерактивного телевидения. То есть это IPTV, предоставляются услуги проводов радиовещания и услуги телеграфной связи. Корпоративным абонентам предоставляются, помимо перечисленного, чтобы просто не повторяться, так же предоставляются услуги передачи данных. Услуга дата-центр, где мы осуществляем поддержку, где мы размещаем всю необходимую информацию наших корпоративных клиентов и также предоставляются облачные решения.

Для государственных пользователей, помимо фиксированной телефонии, доступа к интернету, к каналам передачи данных, мы также предоставляем услугу оповещения населения. Ну, и надеемся в самое ближайшее время мы завершим, мы завершили строительство телекоммуникационной сети специального назначения, и мы будем предоставлять нашим государственным органам услугу обслуживания и поддержания в надлежайшем состоянии, обеспечивающим требуемые функционирования этой телекоммуникационной сети специального назначения.

Сеть "Укртелеком" вообще-то построена по стандартному принципу. Все эти услуги предоставляются на основании транспортной сети которая состоит собственно из медных линий связи, из оптоволоконных линий связи и обеспечивается она по средствам технологии коммутации пакетов…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Якщо можна переходити до питань. Я вибачаюсь, але у нас …

 

______________. Хорошо. На сегодняшний день … Что?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ми дуже добре знаємо. Я дякую за дуже змістовну презентацію. Але виходячи з того, що ви запізнилися і у нас …

 

______________. (Не чути)

 

______________. Ну, хорошо. То есть мы …

Оставить презентацию, ну, позвольте …

 

______________. Да. Я пропоную презентацію залишити в комітеті, і наші члени комітету з нею детально ознайомляться вже без посередньо, тим більше, що багато з нас володіє питанням цим.

Я хотів би, щоб ви детальніше зупинилися на ваших активах і фондах. І етапах приватизації, як це відбувалось і продажу компанії СКМ, наприклад. Да? Наскільки я знаю ви власник, Юрій Миколайович. Чи робились аудити, чи робились перевірки, чи робилася інвентаризація, чи проводилися необхідні оцінки фондів по "Укртелекому", який був проданий за рахунок деяких коштів і, в тому числі, державне походження. Дякую.

 

_______________. Також виконання інвестиційних зобов'язань … і "Укртелекому".

 

_______________. Зрозуміло. Тобто, що собою представляє на сьогоднішній день "Укртелеком", як змінилась структура управління, що трапляється з первинною мережею, що загал телекомунікаційний також не зовсім правильно інтерпретує і коментує, це питання ми залишаємо. Так?

 

_______________. Юрий Павлович, прошу прощения. В связи с тем, что действительно немножко, так сказать, время ушло немножко, давайте, у вас есть ответы в презентации, ответы на те вопросы, которые в письменном виде комитет прислал. То есть давайте мы общую часть пропустим, действительно с презентацией потом отдельно познакомиться члены комитета. Перейдем к ответам, которые комитет к вам направлял. И мы сэкономим время, и вы войдете в русло презентации.

 

_______________.  Понятно, Юрий Николаевич, спасибо. Значит, что касается приватизационных обязательств и так же выполнение определенных нормативно-правовых актов предшествующих приватизаций – я хотел бы тогда кратко остановиться на одном из ключевых постановлений Кабинета Министров, это, собственно говоря, ну которое было издано в 2011 году. Так вот, на выполнение требования этого распоряжения в компании было проведено инвентаризация всего государственного имущества, которое не вошло в уставный фонд, но которое находиться на его балансе по состоянию на сентябрь 2011 года. Составлен полный перечень этого имущества, результаты, этой инвентаризации, предоставлены Фонду государственного имущества в 2011 году. Дополнительно к этому была так же предоставлена, там, дополнительная информация, относительно вот перечня имущества не вошедшего в уставный фонд, публичного акционерного общества "Укртелеком", все это было предоставлено в конце  2014 года в распоряжения Фонда госимущества, совместно с центральным органом исполнительной власти в отрасли телекоммуникации, мы работаем сейчас над этими документами для того, чтобы по инвертарным номерам, собственно говоря, определить соответствия вот тех объектов, которые находятся в распоряжении "Укртелекома" и вошли в его уставной фонд те объекты, которые находятся на балансе, обслуживают и не являются собственностью "Укртелекома".

Значит, что касается в структуре "Укртелекома", также находится так называемый филиал специальной электросвязи. Объекты этого филиала, они не являются собственностью "Укртелекома". Это собственность государства. У "Укртелекома" есть приватизационное обязательство по содержанию (нет, нет, предыдущий), у "Укртелекома" есть приватизационное обязательство, точнее у его собственника обеспечивать надлежащие состояние объектов филиала специальной электросвязи и обеспечивать его финансирование на уровне 2010 года, что составляет не менее 74 миллионов гривен, должно тратиться на поддержание операционной деятельности и содержание в надлежащем состоянии объектов филиала специальной электросвязи.

Также к приватизационным обязательствам, одним из приватизационных обязательств является создание в течение 2 лет так называемой телекоммуникационной сети специального назначение в соответствии с основными требованиями, которые государство в преддверии конкурса приватизационного определило для потенциального покупателя. В течение 2 лет сеть была создана. Этому есть соответствующие подтверждающие документы. До этого срока, то есть до момента создание телекоммуникационной сети специального назначения, "Укртелеком" обязан обеспечить финансирование вот упомянутой мною сети специальной… телекоммуникационного филиала специальной электросвязи, что и было успешно выполнено Укртелекомом, о чем есть соответствующий акт Фонда государственного имущества.

Вот для справки по состоянию на 2014 год. В 2014 году (мы перескочили, тороплюсь) было профинансировано на 74 миллиона и 2 десятых. Вот собственно говоря я хотел бы отметить, что с мая месяца 2014 года у "Укртелекома" нет никаких обязательств по финансированию филиала специально электросвязи. У "Укртелекома" есть лишь обязательства содержать в надлежащем состоянии объекты упомянутого филиала. Что "Укртелеком" успешно и осуществляет.

 

_______________. В мене відповідно до цього питання є. А чому ж тоді, якщо ви кажете, що ви виконали повністю приватизаційні умови, чому…

 

_______________. Конкретно мною названные…

 

_______________. Да, чому 24 жовтня 2014 року адміністративний суд Києва визнав, що власники "Укртелекому" не виконали жодних із важливих умов приватизації і не передали державі телекомунікаційну мережу спеціального призначення, яке згідно рішення Кабінету Міністрів 17 вересня 2014 за номером 850-Р було визначено для передачі у державну власність? Чому це не було виконано, і в чому причина? Дякую.

 

_______________. Да. Процитированное вами решение суда абсолютно не содержит той информации, которая сейчас была озвучена. Вы сейчас процитировали определенные моменты так называемой мотивировочной части этого суда. Более конкретную информацию вот директор юридического департамента сейчас вам предоставит.

 

_______________. Рішення суду, на яке ви посилаєтесь, не вступило в законну силу. Зараз триває апеляція. Справа розглядається в апеляційному суді, в адміністративному апеляційному суді. Я думаю, не варто обговорювати те рішення, яке навіть не набрало законної сили.

 

_______________. А рішення……

передачу у державну власність……….

 

_______________. ….. будь ласка.

 

_______________. Спасибо. Относительно решения Кабинета Министров, касающееся передачи в государственную собственность. Да, решением Кабина Министров собственно зафиксирован факт создания телекоммуникационной сети специального назначения. И предписано соответствующим государственным органам подготовить необходимую нормативную базу для осуществления этой передачи. Вот собственно говоря, на этой стадии мы сейчас и находимся с Госспецсвязью, с Министерством экономического развития и торговли и Фондом госимущества.

 

_______________. То есть правильно ли я понимаю, что в условиях войны эта сеть где-то зависла, и государство ею не пользуется?

 

_______________. Сеть не зависла, сеть функционирует и обслуживается, функционирует – это я не совсем точно выразился, сеть эксплуатируется в тестовом режиме пользователем этой сети

 

______________. То есть де-факто сеть не выполняет задачи обеспечения спецсвязи государства Украина.

 

______________. Сеть… Можно отвечать? Сеть с теми функциями, которые она должна выполнять, должна эксплуатироваться органом государственной власти в управлении которого она должна находиться. Таким органом уж точно не является публичное акционерное общество "Укртелеком". К сожалению – да, можно сформулировать ответ таким образом, что сеть не используется по назначению, но сеть готова для использования по назначению.

 

_______________. Юрий Павлович, я правильно понимаю, что травень 2016 года, это ваше желание или установлено в приватизационных условиях?

 

_______________.Это установлено приватизационными условиями.

 

_______________. То есть вы должны ТМСП передать до мая 2016 года?

 

_______________. Мая 2016 года.

 

_______________. Хорошо, спасибо.

 

_______________. Тоді зустрічне питання ще. Стосовно експлуатації цієї мережі і безпеки  в даному, в цій ситуації, що зараз склалася у нашій державі. Дякую. Чи дотримуються всі відповідні вимоги і норми? Дякую.

 

_______________. Ну, ответить на этот вопрос не совсем просто в силу того, что сеть действительно не эксплуатируется по своему целевому назначению. Сеть находиться в так называемом тестовом режиме, поэтому она не используется для выполнения боевых задач. Однако, я, ну, хотел бы отметить, что вот наш опыт эксплуатации существующей сети "Укртелеком" показывает на востоке, в Крыму, показывает или свидетельствует о том, что в общем-то основные технические требования, которые разработаны были для создания этой сети, они концептуально были верны. Сеть являет собой телекоммуникационных ресурс для обеспечения выполнения функций его собственникам, то есть Госспецсвязи  в управлении которого она должна находиться, но сеть интегрирована в телекоммуникационную сеть общего пользования "Укртелекома", что однозначно обеспечивает ее помехозащищённость, устойчивость от несанкционированного воздействия и устойчивость в ситуациях, когда есть преднамеренное воздействие вмешательства в работу сети с целью исключения, из ее структуры, тех или иных элементов.

 

_______________. Дякую . А захист від "Укртелекому" є, відповідно? В цій сеті.

 

_______________. "Укртелеком" не управляет этой сетью вообще. С этой целью, собственно говоря, в структуре телекоммуникационной сети специального назначения, существует так называемая сеть доступа, где функции шифрования, дешифрования, ну то есть криптозащиты, агрегации данных, установление маршрутов транспортировки этих данных, осуществляется так называемой сетью доступа, которая полностью находиться в распоряжении и эксплуатируется ее собственником Госспецсвязью. "Укртелеком" - это некая труба, по которой идут данные. Точно так же по этой трубе идут данные Службы безопасности Украины, Министерства по чрезвычайным ситуациям, Министерство внутренних дел и других целевых или специальных пользователей на сегодняшний день. Никогда в истории "Укртелекома" еще не было прецедента, когда "Укртелеком" был причиной вытока информации, которая не является публичной или доступна должна быть для широкого круга пользователей.

 

 _______________. Ну і ще хочу замітити. Дана система побудована на, система криптографічного захисту побудована на кабельній мережі …, да, які находяться в розпорядженні ВАТ "Укртелеком". Чи не так? Було ж прокладено дві кабельні мережі, які зациклені були, … так звані, в усіх обласних центрах. І на скільки є гарантія не санкціоновано доступу до цієї мережі. Дякую.

 

_______________. Дякую за запитання. Значит система криптозащиты информации она не содержит в себе ни кабельных, ни оптоволоконных линий связи. Система криптозащиты информации представляет собой аппаратно-программные комплексы, которые функционируют в независимости от транспортной сети любого оператора. Кабель – по нему идут биты, нолики и единички, каким образом эти нолики и единички формируются в пакеты, в определенные слоты, это зависит от того, кто владеет праграмно-аппаратным комплексом. Вообще то этот вопрос, ну я думаю вот Владимир Павлович здесь присутствующий, он может прокомментировать гораздо профессиональней, чем я, поскольку "Укртелеком" не занимается криптозащитой информации вообще.

 

______________. Правильно я понимаю, что, по большому счету, все равно кому принадлежит транспортная среда, если криптозащита выполнена правильно, то не имеет значения кому принадлежит кабель, какому оператору связи. И это …

 

______________. Абсолютно верно.

 

_______________. И эта связь проходит через, если мы говорим, что связь между, допустим, там Киевом-Мюнхеном, то она проходит очень большое количество сетей, …

 

_______________. Узлов, узлов…

 

_______________. … которые принадлежат очень большому количеству операторов и не только государственных операторов.

 

_______________. Абсолютно верно. Ну даже тривиальный пример, если вы позволите, это не является закрытой информацией. Даже вот, скажем, главное управление президентской связи, и мы все понимаем, что там уж точно должна быть обеспечена сохранность данных, она обеспечивается, с нашей стороны - "Укртелекомом", со стороны зарубежного партнера – точно таким же публичным оператором, вот, специальные пользователи накладывают, ну условно, специальные оборудования и программное обеспечение сверху этих каналов, и информация, которая по ним передается, не доступна никому другому, кроме как тем лицам, которые пользуются защищёнными данными.

 

_______________. Юрий Николаевич, если, якщо ми уже говоримо тут про безпеку і захист інтересів держави, тоді у мене 2 питання. Перше. А чому тоді ця мережа не передана, в чому причина? І друге питання. Чи не є загрозою і чи аналізував "Укртелеком" велику кількість основних своїх постачальників різного виду трафіків, а також наявність на площадках "Укртелекому" площадок російських операторів, російських соцмереж у великій кількості, тим паче, що до цих компаній є питання з точки зору їх кінцевих бенефіціарів на території Росії. Чи аналізували ви ці питання з точки зору, що у вас на балансі є, поки що у вас, я так розумію, все ж таки на балансі ця мережа. Тобто у мене 2 питання. Чому ця мережа все ж таки не передана? І друге питання. Чи аналізували ви ризики, які несуть для безпеки нашої держави, велика кількість російських операторів, якою ви користуєтеся, як основних партнерів. Дякую.

 

_______________. Дякую. Ну что касается почему не передана ТМСП, давайте уже аббревиатурой тут, я так понял все уже привыкли к этому названию, ну в силу того, что не разработан механизм во исполнения распоряжения Кабинета Министров, пока еще не разработан четкий механизм передачи этой сети из "Укртелекома" в государственную собственность. Это жест, я как должен, или это…. А. Поскольку в стране не существует прецедентов, когда бы частное предприятие создавало нечто и за тем передавало в государственную собственность. Есть четкие механизмы, которые предписывают частному собственнику передавать какие-то объекты в коммунальную собственность. В это связи Министерство

 

_______________. Юрий Павлович, Юрий Павлович, я прошу прощение. Фактически вы сейчас отвечаете за Кабмин.

_______________. Нет, ну я объясняю почему не передано.

 

_______________. Систему передать…одну минутку. На сколько я понимаю – система передачи от "Укртелеком" ТМСП к Госспецсвязи должен определить Кабинет Министров.

 

_______________. Абсолютно верно.

 

_______________. Чем сейчас спецсвязь Минэкономики и Фонд имущества, и Кабине Министров и занимаются. Так?

 

_______________. Да, совершенно верно.

 

_______________. Какую вам пропишут схему, вы ее будете обязаны реализовать в любом случае.

 

_______________. Абсолютно верно.

 

_______________. И сейчас этот процесс идет, насколько я понимаю.

 

_______________. Да.

 

_______________. Но вы должны вложиться так, чтобы до 2016 года до мая это все было осуществлено.

 

______________. Абсолютно верно.

 

______________. Спасибо.

 

______________. Что касается  теперь замещения на площадках "Укртелекома" объектов российских операторов и проверялось ли это.

 

______________. Анализувалось.

 

______________. Анализировалось ли это. Ну отвечу вам сразу. Это, можно сказать, анализируется каждодневно и анализируется специально уполномоченными структурами, в частности Службой безопасности Украины. Фактов, которые свидетельствовали бы о том, что на объектах "Укртелекома" присутствует оборудование российских ровно как и других стран операторов, до сегодняшнего дня незафиксированное.

Что касается пропуска трафика, в том числе и российских операторов, через сеть "Укртелекома". Иван Валериевич, я хотел бы обратить внимание всех присутствующих, что "Укртелеком" – это не самый мощный игрок по предоставлению услуг международной связи. Здесь, на этом слайде, вы видите, что доля "Укртелекома" в предоставлении услуг международной связи и, в том числе, транзита международного трафика на сегодняшний день занимает, как вы видите, по входящему трафику не более 10-ти процентов,  по входящему 16 процентов и по исходящему трафику не более девяти и одного процентов, о чем свидетельствует, вообще говоря, любая статистическая отчетность, которая предоставляется как в госстатистику, точно также мы предоставляем эту отчетность в нашему отраслевому регулятору Национальной комиссии  регулирования связи и информатизации. Я…

 

_______________. Ми мали на увазі інше питання і ви прекрасно його розумієте. Це питання доступу  соціальних мереж Російської Федерації і їх компаній, які ви запроваджуєте до всіх ваших абонентів по території України. Це "Вконтакті", це всі російські, зараз це ні для кого не секрет, що основною, ну воздействием на зйом інформації та керування розвідувально-диверсійними групами іде  у соцмережах. Тобто Росія веде гібридну війну. І міжнародний телефонний трафік нікому не цікавий, практично не цікавий. Це питання конективності і основних постачальників для вас російського контенту. І на ваших площадках все ж таки розміщення різних серверів… Тобто в мене питання: аналіз по іншому.

 

_______________. Олександр Іванович, що значить "на наших площадках серверів"? Чтобы все понимали.

 

_______________. У вас є вузли.

 

_______________. У нас есть центры обработки данных, дата-центры, может быть, ближе. И там размещаются физические носители информации. Ни одного носителя информации, который бы принадлежал российскому оператору, российскому Интернет-сервис провайдеру на емкостях "Укртелекома" нет. То, о чем вы говорите, и это действительно профессионалы должны понимать, о чем мы говорим. Мы говорим о сети Интернет вообще. И те вопросы, которые вы задаете, они больше относятся к цензуре той информации, которую может получить пользователь, зайдя на тот или иной сайт. Еще раз…

 

_______________. (Не чути)

 

_______________. Раз іде це питання стосовно цієї телемережі, да, я розумію, що нулики і одинички бігають по мережі, і крипто-защита – це є система програмного і апаратного забезпечення. Але все одно побудова цієї мережі вимагала деяких фінансів. Із держави було направлено 220 мільйонів гривень бюджетних коштів, по якому зараз відкрите кримінальне провадження. В чому ця проблема і що це за питання, яке виникає у держави до компанії вашої?

 

_______________. Нет, по-перше… У государства не возникает вопросов к "Укртелекому". 220 миллионов, о которых вы упомянули, они как раз были направлены, на сколько нам известно, на построение вот той сети доступа к ТМСП, телекоммуникационной сети специального назначения, которая и должна обеспечивать криптозащиту информации, ее агрегацию и установление маршрутов, по которым эта информация должна передаваться. То есть секретной функции, которую "Укртелеком" не может как публичная компания осуществлять. Для создания вот этой надстройки над ТМСП и были направлены в соответствии с законом там об изменении бюджета Государственного. Но, насколько нам известно, и это публичная информация. В соответствии, во исполнении Закона "О Государственном бюджете", были выделены 220 миллионов и направлены на создание этой сети. Это не вопрос к "Укртелекому".

 

_______________. Юрий Павлович, имел ли отношение "Укртелеком" к расходованию этих денег?

 

_______________. Абсолютно. "Укртелеком"…

 

_______________. На ваши расчетные счета не поступали деньги?

 

_______________. "Укртелеком" не выполнял ни единой задачи по созданию седи доступа к ТМСП, которую он создал и готов передать…

 

_______________. І бюджетних грошей не отримував ні "Укртелеком", ні його акціонер.

 

_______________. Ни его акционер. …..

 

_______________. Зі мною… В мене є дані стосовно того, що є суд, це ….. …………австрійські інвестиційні фінансові консорціуми, є ……… так, ЕПІК "Телекомінвест" з Кіпру, стала претендентом в лютому 2011-му. Потім 17.01.2013-го вона була куплена "Телекомінвест Лімітед", яке корпоративні права повністю викупило, у якого 4.102014-го викупило СКМ. Тобто не ЄСУ власник. Чи ви не знаєте?

 

_______________. Власник ЄСУ, Світала Іващенко вам відповість.

 

_______________. Дякую.

 

_______________. Власником 92 відсотків акцій "Укртелекому" є компанія ТОВ "ЄСУ", це українська компанія. Компанія ТОВ "ЄСУ" входить власне до структури холдингу СКМ. Ця інформація є публічна, можна перевірити на сайті комісії по цінним паперам і "Укртелекому".

 

_______________. Прошу простою людською мовою, щоб люди розуміли, бо стенограма йде. Компанія є, акціонером є…

 

_______________. Акціонером "Укртелекому" мажоритарним власником 92-х відсотків акцій "Укртелекому" є компанія ТОВ "ЄСУ". Це українська компанія в формі ТОВ. Власником ТОВ "ЄСУ" є холдингові структури, групи СКМ.

 

ПЕТУХОВ И. Вопрос с зала можно? Спасибо.

Иван Петухов - голова комиссии по науке ІТ, вице-президент УСПП. У меня такой вопрос. Вот мы сейчас обсуждаем вопрос построения ТМСП. "Укртелеком" по сути нам всем рассказал, что это всего лишь порт в их оборудовании, которые они на безтендерной основе предоставят государству. Больше того, на это еще дали деньги, чтобы это не государство за свой счет построило последнюю милю, вот под это пойдет 220 миллионов. Возникает 2 вопроса. Так как это их оборудование, ну естественно любой оператор и кто сдесь представитель оператора, они прекрасно знают, что можно сделать мирар в оборудовании на уровне, там, маршрутизаторов и отправить вот тот сегмент, любой сегмент … сети, любой там Билайнчик, отправить куда угодно, в любую точку мира. Это раз. Каким образом это у вас там будет, вы от этого будете защищаться. И второе. Естественно наше предприятие, вернее наше государственная служба или Государственный комитет,… и который получит веденью эту сеть, будет платить за его поддержание и эксплуатацию. То есть, еще раз, мы получили безтендерную основу получения государственных услуг, по сути это интернет-сеть, это ТМСП ничего другого не предоставляет, когда у нас операторов достаточно на рынке, которые бы за свой счет это сделали. И второе.  Мы дали ежегодную, теперь ежемесячную обузу для госструктуры. Вот сколько эта госструктура, вернее Госкомитет, будет платить или должен будет платить после 2016 года, там примерно оценочно в месяц, в год за поддержание такой сети. Спасибо.

 

_______________. Спасибо. Ну это не в моих привычках, но тем не мение могу я начать ответ с вопроса? А от куда вы знаете, что ТМСП – это всего лишь один порт?

 

_______________. Вы сами заявили…

 

_______________. Не мог я такого ничего заявить. Поскольку….

 

_______________. "Укртелеком" заявил…

 

_______________. Позвольте мне ответить. Вы ж сказали, что я сам заявил. Так вот мой ответ – я не мог такого заявить, поскольку я не могу, в силу определенных ограничений, сейчас вам рассказывать. А вы, насколько мне известно, тоже не можете в силу тех же ограничений знать, из чего состоит структура телекоммуникационной сети специального назначения.

Это секретные данные. Тогда к вам вопросы должны задавать, извините, не я, а компетентные органы. Это что касается порта, и что он со мной…

 

_______________. Панове, я прошу без емоцій, тому що це засідання комітету. Бо буду просто лишати слова.

 

_______________. Юрий Павлович, одну минутку. Правильно я понимаю, что мы сейчас ввязываемся в дискуссию о тендерных, не тендерных правилах создания ТМСП. Насколько я понимаю, ТМСП создаются исключительно по правилам игры, которые прописывает Кабинет Министров, ни шаг влево, ни шаг вправо, никто не имеет права сделать. Насколько правомочно поступил Кабинет Министров, это не наша с вами сейчас задача является этой встречи. Поэтому я предлагаю как бы этот вопрос правильности-неправильности создания опустить.

 

_______________. Спасибо.

 

_______________. В мене є… Я хочу довести просто, в нас дуже обмаль часу, я хочу довести…

 

_______________. Юрій Павлович, прокоментуйте, будь ласка, таку річ. Виконання вимог Закону України "Про телекомунікації" щодо рівного доступу оператора телекомунікації у разі взаємоз’єднання ……….. мереж з …… мережами товариства.

Простими словами, до мене як до народного депутата, який має досвід роботи в галузі, звертаються різні оператори України. Фактично що є за їхніми словами? Що ви не контролюєте, ви реально не розумієте ситуації по наповненості, по вільності доступу. Відповідно, що різні оператори мають різний доступ до тих чи інших населених пунктів, або окремих участків.

 

_______________. Что касается взаимосоединения. Собственно говоря, представленная информация здесь, у нас ….. договоров с нашими национальными операторами. Мы вообще-то говоря по требованиям, которые установлены для всех операторов или для операторов, которые занимают существенную рыночную долю, предоставляем информацию о всех наших возможных для взаимосоединения точках нашему национальному регулятору.

 

_______________. Что значит сразу, существенных?

 

______________. А е несущественные операторы?

 

______________. Не, это не мое определение, это определение закона на который вы сослались

 

______________. Я знаю, я ж.

 

______________. (Не чути)

 

______________. Да. Так вот вы знаете, что самое интересное, за 2014 год, то есть, ну я готов, если есть такие случаи, прям вот сейчас, после нашего заседания, эту информацию у вас взять и проанализировать, мы ее внимательно изучим. Но на сегодняшний день, во всяком случае за 2014 год, у нас менее 1-го процента потенциальных партнеров по взаимоподключению, то есть других операторов, как вы сказали, обратились в ВНКРС за информацией - где же можна к "Укртелекому" подключиться.

 

_______________. Я правильно розумію, що такі факти вам, в широкій кількості, не відомі. І на вашу точку зору  - їх немає.

 

_______________. Ну невідомі. Якщо нема звернення до "Укртелекому", а цього звернення і не треба надсилати. На сайті НКРС

 

_______________.  Юрий Николаевич, я уточню. Мне кажется, что здесь у вас есть некоторое непонимание. Вы сейчас говорите о крупных операторах.

_______________. Обо всех.

 

_______________. Или о всех?

 

_______________. О всех.

 

_______________. О всех.

 

_______________. О всех.

 

_______________. Хорошо.

 

_______________. В Законе телекоммуникаций есть прямое требование к операторам ИСМП, к которым "Укртелеком" является на сети фиксированной связи. Размещать публично в бюллетени НКРС информацию о своих точках подключения. Вот на сегодняшний день 2014 год у нас свободных 18, 1868 портов, это свободные точки. То есть любой оператор может выбрать любую точку, там есть полная характеристика где находятся технические данные, выбрать любую точку и присоединиться к сети. И по состоянию на 2014 год обратилось только 1 процент от наших технических …

 

_______________. Ну я думаю, що тут питання трішки, давайте не грати словами, бо тут сидять люди, які розуміють це питання, про доступ до вашої каналізації все ж таки. Давайте, давайте тому питання доступу до каналізації … Я хочу сказати – та кількість звернень, яка є тільки зараз в комітеті, вона б, наприклад, могла дивувати. Перше питання, це економічне. Да, ви приватне товариство, але яким чином у вас ця каналізація є на балансі, це питання , є до цього питання, до речі. Так?

Друге питання в мене. Кількість звернень до того, що ви суттєвою, скажемо так, долею ринку володієте телефонною каналізацією і встановлюєте правила такі, які вам хочеться. Ринок, він просто, велика кількість. Ви там піднімаєте ціни неконтрольовано, ви заставляєте за кошти операторів робити аналіз. І дуже багато іншої роботи.

Тобто цих питань велика кількість. Я не думаю, що "Укртелеком" про це знає… Да.

 

_______________. Це ж питання? Тому я надаю відповідь. По-перше, що стосується, "ви не контрольовано встановлюєте ціни". Можна следующий слайд, сразу определимся.

Мы никогда не устанавливаем самостоятельно цены. Эти цены регулируются государством. И цены устанавливаются Национальной комиссией регулирования связей и информатизации.

Александр Иванович, вы говорите, тут же "всі обізнані". Но как бы это же известный факт.

 

_______________. Я сказав про кількість звернень.

 

_______________. "Укртелеком" никогда… Относительно звернень, тогда давайте вернемся к предыдущему слайду. Вот они, обращения. Да, не все обращения могут быть удовлетворены. И большинство здесь присутствующих, кто реально с такой ситуацией сталкивался, прекрасно знает, что в 99,9 процентах не удовлетворяются требования по той причине, что кабельная канализация "Укртелекома", доставшаяся в процессе корпоратизации, – это тоже государственное решение, – имеет зачастую такой вид…

Я не ховав! Я був би щасливою людиною, якби я купив і ….

 

_______________. Давайте, у нас є запитання із зали. Потім я прошу, коли представляєтесь…

 

_______________. Знову із зали…

 

ГУСЕВ. Комиссия науки IT, Гусев. Вопрос, ответа на который мы не получили. В чей же собственности на сегодняшний день есть, не в управлении, а в собственности в чьей есть кабельная канализация. Это первый вопрос.

И второй вопрос. Все-таки ответ получить: когда "Укртелеком" прекратит противодействие операторам пользоваться кабельной канализацией? Значит, полгода назад 16 операторов-провайдеров обратились с письмом в Национальную комиссию, и была соответствующая проверка. И были выявлены нарушения в доступе и самовольном изменении договорных условий Укртелекомом. На сегодняшний день ИнАУ отправила письмо в Национальную комиссию по поводу неправомерных препятствий к доступу. И наша комиссия на сегодняшний день собирает дополнительную информацию по операторам. Дополнительные требования "Укртелекома", изменения порядков и положений, которые прописаны в правилах, которые нарушает "Укртелеком" и не дает свободного доступа. Когда это все прекратится? Спасибо. 2 вопроса.

 

_______________. В додаток хочу підтримати запитання. Як член комітету скажу, що взагалі уряд України ставив питання про загальний, скажімо, доступ Інтернет в широкі маси. І ті речі, про які говорить колега сьогодні, це реально чинить супротив фактично такий от наданню Інтернету в маси.

 

_______________. Хорошо. Я могу отвечать, да? Относительно этого комментария. По поводу Интернета в массы, давайте, так сказать, эмоции не привносить в заседание, потому что я тоже демонстрировал. 150 тысяч портов в селах. Куда? Никогда не пойдет ни один из тех операторов, которые, как предыдущий задающий вопрос коллега, формулировал, никогда не пойдет. Так вот, мы запускаем в селах доступ к Интернету.

Те коллективные обращения, это как правило, от операторов. Если мы говорим о каком-то конкретном случае и о той конкретной проверке, о которой был задан вопрос, и результаты которой, кстати, не выявили нарушений (поэтому я не знаю, на что вы ссылаетесь нам). Я уже отвечал, зачастую отказы или дополнительные требования, или дополнительные вопросы, которые возникают у "Укртелекома", они связаны вот с таким состоянием кабельной канализации. Относительно того, кто является (первый ваш вопрос) собственником кабельной канализации, собственникам кабельной канализации электросвязи "Укртелекома", которое находиться у него на балансе, является "Укртелеком". Собственниками других фрагментов кабельной канализации электросвязи могут быть и другие операторы, кто точно также может строить кабельную канализацию электросвязи.

И, господа, если у нас соотношение кабельной канализации электросвязи "Укртелекома" и кабельной канализации электросвязи других операторов маленькая или ничтожная за все эти годы с 1991 года, то это говорит лишь  о том, что выгодней другому оператору заключить контракт и взять в аренду кабельную канализацию у "Укртелекома", нежели строить ее и обслуживать самостоятельно. Поэтому это должно  обсуждаться в нормальной профессиональной           дискуссии. Мы не можем с вами обслуживать. Потому что как только сюда зайдет оператор другой отличный от "Укртелекома" в кабельную канализацию "Укртелекома", это будет наша совместная головная боль.

И я сейчас тоже могу привести статистику, когда нелегально в такую канализацию заходили другие операторы, там случалась беда, а потом эту всю беду пытались повесить на "Укртелеком". Наш кабель же у вас, а как вы зашли? – " Ну, это было давно".

Поэтому это не такой простой вопрос.

 

_______________. Пан …………..

 

_______________. Скажіть, будь ласка, Юрію Павловичу, чому до цих пір в "Укртелекомі" діє незаконна вимога щодо заборони з'єднання кабельних мереж операторів на площадках "Укртелекома" і в кабельній каналізації між собою? На якій підставі не відмінено цей незаконний наказ?

 

_______________.  На площадках "Укртелекома" я затрудняюсь вам ответить. Но, во всяком случае, я такой наказ не издавал. Я, ну, вот скоро будет год, как я являюсь генеральным директором. Такого запрета нет. Я вам могу ответственно заявить.

Но мы, ну, проверим в канцелярии.

 

________________. Чому тоді так часто операторам відмовляється в отриманні технічних умов на з'єднання їх кабельних ліній між собою, з'єднання кабельних ліній в колодязях "Укртелекому", а висувається незаконна вимога щодо прокладки кабельних ліній від адреси до адреси, що збільшує розхід кабелю, втрати операторів?

 

________________. Но… Да, давайте.

 

________________. На сегодняшний день есть проблема в том, что текущая нормативная база, к сожалению, не выписана под развитие технологического процесса. Раньше, мы прекрасно все знаем, что в канализации не было ни одной соединительной муфты, потому медный кабель прокладывался очень просто. А сейчас проблема такая есть. Вот такие вот колодцы, которые потом нельзя обслуживать, они возникают почему – потому в текущей ситуации операторы осуществляют взаимоподключение сетей своего кабеля в кабельные канализации. И мы, мы подали свои предложения по изменению текущего законодательства. Потому что если и дальше мы будем эксплуатировать вот таким вот образом нашу канализацию, не наведем в ней порядок, мы и не… В НКРЗ, НКРЗ мы подали соответствующее предложение и мы, в октябре месяце 2014 года, и… Ну, сейчас ведется, ну, ответа мы еще не получили, я надеюсь, что в ближайшее время будут соответствующие рабочие группы. Мы проводим их на площадках, спасибо большое Ассоциации "Телас", мы проводим эти обсуждения, потому что, коллеги, понимаете, в колодце может поместиться только три муфты, четвертая муфта там может не поместиться, а свободные каналы должны использоваться. И каждый оператор может быть четвертым этим оператором, которой не поместиться в этот колодец. И как мы тогда будем дальше прокладывать наши кабеля? Поэтому здесь большая проблема в том, что у нас, если у нас не будет инфраструктуры, где прокладывать эти кабеля, у нас не будет Интернета, а на сегодняшний это центральные улицы. Там, где в селах, там, где на окраинах, там свободные канализации, там все нормально, там проблем нету, можно сколько, три муфты и там четыре в кабельный колодец устанавливать. Такая проблема в центре города. И вот в центре города, когда к нам приходит оператор и говорит – а давайте, дайте нам ТУ. Как можно здесь выдать ТУ? Я даже больше скажу, что половина кабелей, мы сейчас начинаем проводить инвентаризацию кабелей проложено незаконно. И конечно же люди, которые не платили и были проложены не законно теперь возмущаются - почему их кабели там проложены и как решаются вопросы с этой прокладкой кабеля.

 

_______________. Иван Валериевич, спасибо. И чтобы вообще, может быть, поставить точку над этим вопросом. Мы же вообще работаем с комиссией, да, по этому вопросу.

 

_______________. Ну ми не знаємо. Можливо ви работаете. Це питання для вас.

 

_______________. И вот я вам скажу. Тогда чтобы, ну может быть, предваряя даже результаты нашей совместной работы. Мы понимаем о чем мы говорим и сегодня очень много вопросов касалось безопасности и устойчивости работы сети. При взаимосоеденении нескольких операторов, если это осуществляется, просто говоря, не на специальных кроссах, не на специальных площадках, которые обеспечены всем необходимым оборудованием для их устойчивого функционирования. То есть в помещениях, когда смыкаются два кабеля, которые находятся в 5-ти - 6-ти метрах или в самом колодце, по которому мы с вами ходим, и если появляется необходимость – перемаршрутизировать, изменить маршруты обмена информации между двумя этими операторами, никакого другого способа, как физическое проникновение в тот колодец, который могут завтра разбомбить, у этих операторов не существует. И если это делается на кросах, либо делается на специальных коммутационных системах. Вы так удивлённо смотрите, как будто я вам что-то новое рассказываю.

 

_______________. В мене, давайте таким чином

 

_______________. Маленькая ремарка, если можно.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зараз, секунду, хвилиночку, хвилиночку. У нас… Хвилиночку. Я зараз надам слово. Я хочу сказати, що це надважливе питання для ринку. Я дякую пану Грисько за це запитання. Я все ж таки хотів би, щоб над цим питанням, чи була створена якась робоча група. І, якщо потрібні якісь законотворчі ініціативи, щоб зробити, я вважаю, що  та кількість питань по цьому вопросу – це визначає непрозорість цього питання. Тому в мене є пропозиція, чи створити якусь робочу групу по обговорюванню цього питання і ми, як комітет, можемо, якщо у нас будуть такі повноваження, надати пропозиції тільки з точки зору законотворчої діяльності, бо  більше ми нічого не можемо. Це моя пропозиція. Я вибачаюсь, там дуже багато людей поважних вже з іншого. В мене є буквально 15 секунд, я прошу 15 секунд вам, потім … Дякую.

 

______________. Спасибо. Маленькая ремарка. Вот эти страшилки - это исключение из правил, а вот то, о чем говорил Владимир Петрович, это повседневная работа "Укртелекома". На сегодняшний день в Киеве вся работа операторов блокирована полностью действиями "Укртелекома".

 

______________. Одну минутку. Иван Валериевич. Правильно я понимаю, что вообще-то правила доступа к кабельной сети регулируют НКРСИ и что …

НКРСИ эта та площадка, на которой, ну, думаю, что постоянно идет работа между Укртелекомом, НКРСИ, рабочими группами НКРСИ, которая работает, и операторами.

Поэтому я бы, как комитет вот сейчас, не перетягивал этот вопрос, который НКРСИ занимается ежедневно, не брал бы на себя потому что сложный рабочий вопрос ежедневный и повседневный.

 

______________. Так це питання до Олександра Миколайовича.

 

______________. Ето не питання, ето не питання ……………

 

______________. Просто говорил, чтобы мы как комитет не перебирали на себя те полномочия и функции, которые применяются ……………. ежедневно. Мы их за один час и за одну секунду здесь не решим.

 

______________. Юрий Николаевич прав, в силу того, что вот то что мы обсуждаем, да, если вы говорите не пускают или какие-то неправильные вещи, это все…

 

______________. Я прошу прощение. Давайте не будем говорить о том, что все идеально, все замечательно ………………. это огромная проблема ……………… всем вместе работать для того чтобы получить результат.

 

______________. Юрий Николаевич, это проблема, я с вами соглашусь.

 

______________. Площадка для этого существует официально законно государством установленная.

 

______________. Абсолютно верно. Поскольку именно нашим национальным отраслевым регулятором устанавливается порядок доступа. А то, что это проблема, я абсолютно соглашаюсь со всеми коллегами.

Более того, здесь хотели слышать определенные цифры, я вам назову, 1,8 миллиарда гривен цена этой проблемы, это те деньги, которые должны быть инвестированы в модернизацию и в расширение емкости кабельной канализации электросвязи принадлежащей "Укртелекому".

 

 ______________.  Я хочу сказати коментар. ……………, я підтримую вашу пропозицію щодо створення робочої групи, можливо якійсь інший формат, але очевидно є проблема номер один і, в тому числі, те, що висказують сьогодні представники операторів ринку, це ще раз доводить, що проблема є і вона є серйозною.

    

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я вибачаюся. Я дуже дякую, пану "Укртелекому". Є два запитання, які можливо не зараз, але. Перше запитання. В нас дуже важкий бюджет України і зараз іде обговорення нового, не нового, а до 16 лютого бюджету. Є велике запитання, чи зможе "Укртелеком" погасити свої зобов'язання, у квітні місяці, по держоблігаціях?

 

_______________. Ну этот вопрос касается точно уж бизнеса, но не бюджета. А что касается бюджета…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. З бюджета, тому що це державні кошти, державних банків.

 

_______________. Нє, державні кошти, це порядка 800 мільйонів гривень, які "Укртелеком" не отримав, в якості компенсації, за надання послуг пільговим категоріям абонентів і державним установам. Це перше. Що це безпосередньо стосується Державного бюджету. А що стосується погашення, чого ви сказали?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну це питання…

 

_______________. Заборгованості акціонера "Укртелекому"

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так.

 

_______________. Ну запросіть представника акціонера наступного разу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре, запросимо.

 

_______________. На сьогоднішній день…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  А ви можете дати його контакти мені, щоб я направив?

 

_______________. Так це публічна інформація.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре.

 

_______________. Третє коротеньке питання. А навіщо було створювати ЕСУ через пробел на противагу ЕСУ без пробела і, який став правонаступником цієї компанії і фактично власником "Укртелекому"? Це завуальована розподіл коштів чи у них ухилення сплати податків, чи що?

 

_______________. Вибачте.

 

_______________. Ну, цікаво.

 

_______________. Відповідь моя така ж. Краще …

 

_______________. Ну є 2 ЕСУ просто, да, які …

 

_______________. Ну краще це питання адресувати…

 

_______________. Це, да, спрощення. Дякую.

 

_______________. Це не до "Укртелекому".

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. І останнє питання. До мене надійшли звернення, після анонсу нашого, надійшли звернення від народних депутатів. Вони питають, я так розумію, що це депутати, які представляють наших військових комбатів, вони питають: а скільки коштів "Укртелеком", чи є така інформація публічно, потратив на підтримку української армії?

 

_______________. Ми направляємо кошти на підтримку нашої армії через специальный фонд в структуре СКМ…

 

_______________. Я про "Укртелеком" питаю.

 

_______________. Я вам теж про "Укртелеком". Ми… Ви вимагаєте, так?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Це офіційний запит, я його вам просто надішлю тоді.

 

_______________.  А, тоді надішліть.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Але зараз ви не можете… Ви, як генеральний директор компанії, ви не можете сказати?

 

_______________. Не можу, бо нас з вами після цього мають викликати у спеціальні структури для надання пояснень чому Курмаз на питання Данченка розголосив державну таємницю. (Загальна дискусія) У мене? Є. (Оплески)(Загальна дискусія)

  

________________. Я перепрошую, а можна пояснити, чому  державна таємниця фінансування і благодійної діяльності?

 

_______________.  Тут, вроде как, вопросы были заданы причем здесь гостайна. Ежедневно, ежечасно, Александр Иванович, и вам тоже, мы выделяем новые каналы связи, зачастую строим и даже по охраной специальных подразделений губернаторов Донецкой и Луганской области. За свои средства устанавливаем там оборудование и обеспечиваем не только наши администрации связью, а также и наши воинские подразделения. Вы хотите, чтоб я конкретно указывал где, сколько и когда? Вот, это информация к вашему сведению. (Загальна дискусія) Является государственной тайной.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрій Павлович! Юрій Павлович!

 

________________. Ви не зрозуміли Олександра Івановича.

 

_______________. Или это не кошти? Это не кошти? 

 

________________. Олександр Іванович… Це не кошти. Олександр Іванович, я не знаю чи є положення про етику поведінки запрошених, я пропоную комітету, якщо її немає, прийняти…

 

________________. Прошу… Я два слова буквально. Юрий Павлович, значит, речь идет о следующем. Вы могли ответить таким образом, что вы строите за свои деньги для нужд армии на такую-то сумму, назовите ее и это будем ответом на полученный ответ. Или перечисляете деньгами или несете материальную помощь армии в виде построенных сетей за собственный счет.

 

_______________. Прошу вибачення. Це я повинен, як народний депутат реагувати на запити народних депутатів, це є офіційна бумага, це не моє питання я просто вам транслюю. Тому я вибачаюсь якщо я щось не те …

 

______________. Хотів запитати чи надійшли наші матеріали в повному обсязі по …

 

______________. ……………. Олександр Іванович. Я користуючись нагодою представники операторів ринку всі ті не допуски, там зловживання, які є на вашу суб'єктивну точку зору, надсилати в письмовому вигляді до комітету.

 

______________. Підтримую свого колегу.

 

______________. Щоб мало вигляд офіційних звернень.

 

_______________.  Доброго дня, панове.

Ми вибачаємося за затримку яка виникла з тим, що у нас вчора повинно було бути дуже важливе засідання з Укртелекомом, але так як Президент України  приїхав у Верховну Раду, і ви знаєте були, розглядалася кандидатура нового Генпрокурора, то вчора не відбулося засідання з Укртелекомом, ми його перенесли на сьогодні, я дуже дякую вам за ваше розуміння.

І коротко хотів би сказати, як ви вже знаєте, що в перше в історії України у Верховній Раді створений повноцінний комітет з питань інформатизації та зв'язку. Ми з самого початку хотіли іншу назву якусь більш сучасну, там цифрове суспільство або інформаційно-комунікаційних технологій, але на жаль, за не члени нашого комітету у Верховній Раді для них більш звучним є стара назва, тому ми називаємося зв'язку та інформатизації, але хоче працювати по новому по сучасному.

І ви вже знаєте, що за ці неповні три місяці комітет зустрівся практично з усіма громадськими галузевими об'єднаннями, які відносяться до предмету відання нашого комітету і з  представниками різних галузей економіки України, які відносяться до предмету відання нашого комітету.

Ми не робили однієї великої зустрічі, тому що, все ж таки в кожній галузі є свої питання, і то не є ефективним, коли один раз зібралися для галочки і розійшлися. Тому я дуже вдячний вам за те, що ви прийшли на наше запрошення сьогодні до нашого комітету. Я ще раз вибачаюся за затримку. Я думаю, що в майбутньому це більш не повториться.

І я одразу хочу перейти до діалогу. Яким чином ви бачите, ми представили структуру комітету нашого. Я хочу представити перший заступник голови комітету Руслан Лук'янчук, заступник голови комітету Ігор Гринів, він вийшов, він зараз повернеться. Заступник голови комітету Костянтин Усов, секретар комітету Олена Матузко, вона зараз була присутня, але по важливих справах пішла до Верховної Ради. Член комітету Валерій Борисович Бабенко, член комітету Юрій Мароко, член комітету Роман Семенуха.

Наш, як я вже сказав, комітет притримується принципів прозорості, відкритості. І в першу чергу ми хочемо налагодити відкриту співпрацю з ринком для того, щоб зрозуміти, а чим наш комітет, тому що ми не є месією. А чим наш комітет з точки зору законотворчих ініціатив можемо допомогти розвивати ринки по IT, розробки софта, телекомунікацій, кібербезпеці та інших. Звичайно, ми дивимося і на інвестиційний клімат. Тому що всі галузі економіки, які відносяться до предметів відання нашого комітету, це є інноваційні. І, щоб всі вони розвивалися як 3G, 4G, як …………….., ми повинні з вами разом створювати інвестиційну привабливість. Ми, я думаю, разом розуміємо, що зараз у нас іде війна. Да, тут, це не АТО, це війна. І тому дуже важко говорити  в цій ситуації про інвестиційну привабливість. Але я точно знаю, як і ви всі, що ми переможемо в цій війні. І нам потрібна дуже швидка перемога, і після цього ми дуже швидко повинні розвивати інвестиційний клімат в Україні. Тому для того, щоб не витрачати, гаяти часу, я пропоную перейти до дискусії. І щоб одразу, але в мене є велике прохання, щоб ви називалися хто ви є, тому що я багатьох знаю, але щоб інші члени комітету і їх помічники знали з ким ми розмовляємо. Тому я прошу піднімати руку і конкретно з нами говорити, чим ми вам можемо допомогти. Я, Руслан Валерійович є ?

 

_______________. Я б хотів би, щоб є слайд про структуру комітету в плані адміністративно-організаційних напрямків роботи. Це стосовно – хто, які відання і так далі, щоб ви могли уже адресно звертатись до тих людей, які займаються тими чи іншими питаннями.

 

_______________. Нє, цього слайду…

 

_______________. Ну, тоді я в усній формі розкажу. Наш комітет розподілив напрямки роботи, які зараз принесуть і вам, з вами ознайомлять, і кожний член комітету, ну не кожний, а був відповідальний закріплений, і відповідно члени комітету були розподілені за цими підкомітетами, називаються вони ще, ну в нас називаються вони напрямками роботи. Дякую.

 

_______________. Тобто в нас кожний із членів комітету він має свої напрямки для того, щоб всі не розпилювалися.

Прошу до діалогу.

 

_______________. Я добавлю, що наш комітет, так я к зараз ми провели майже інвентаризацію галузі, займаємося зараз, відповідно до парламентських слухань, розбудовою інформаційного суспільства в плані того, щоб працюємо над створенням єдиного органу по координації регулювання нашої галузі. І створення відповідного тоже єдиного органу стосовно того, який буде відповідати за кібербезпеку. Ну поки що це такі напрямки роботи. А також розглядаємо питання стосовно національної операційної системи, а також системи антивірусного захисту. Дякую.

 

ТЕРЕНТЬЄВ В. Доброго дня! Віталій Терентєв, директор кампанії………….. З приводу інвестиційного клімату в Україні. Значить, відношення американського і японського бізнесу. Були обіцяні пільги. Було обіцяно зниження податкового навантаження. В результаті була у нас пільга по сплаті податку на прибуток, її забрали. Додатково ввели військовий збір. Підняли НДФЛ. Пообіцяли, що буде знижка втричі на ЄСВ. ЄСВ ніхто не знизив. Платили все життя податки і абсолютно білу зарплату. І знову нас пошили в дурні, я вибачаюсь. Тому що пообіцяли і нічого не зробили. Ось довіра іноземного бізнесу, іноземних великих компаній до інвестиційного клімату в  Україні. Тобто обіцянки були, обіцянки-цяцянки.

Далі, дуже велике стурбування зараз викликає  плани уряду на обмеження виїзду закордон. Ніяких роз'яснень нема. Дуже багато в засобах масової інформації інформації те, що будуть обмежені, обмежений виїзд компаній. Просто не знаю до чого готуватись, що робити, як це буде працювати. У нас дуже багато співробітників їздить по закордонних відрядженнях. Звичайно, це дуже велика стурбованість викликає у менеджменту компанії. Тому компанія зараз зосереджується на інших країнах як Індія, вибачаюсь, Росія і таке саме. Тому що довіри, на жаль, нема. Обіцянки не виконуються, інвестиційний клімат дуже, ну, як то кажуть, нижче плінтуса. Дякую.

 

_______________. Ну, це питання дійсно і також до нашого комітету, хоча воно, звичайно, є предметом для всіх без винятку галузей України.

Щодо ЄСВ, да, про те, що ви сказали. Якщо викажете, що ви працювали повністю в білу, то тут є вихід тільки один. Давайте надішліть свої розрахунки, чому ви вважаєте, що нові правила по ЄСВ, якщо ви працювали в білу, вони є неприйнятними для вас. Ми попробуємо розібратися, тому що у тому новому Законі про ЄСВ, там, все ж таки, є навпаки лібералізація і, можливо, ви щось неправильно порахували. Але я… Тому я пропоную, якщо це можна, надіслати конкретний розрахунок, чому у вас було так, а стало не так. це перше питання. Да, да.

 

________________. Я просив б вас звернути увагу, оскільки я також займаюсь у фракції "Самопомочі" питанням по ЄСВ, подивитися і законопроект, співавтором якого є Андрій Журжій, який, про ЄСВ, який, все-таки ми маємо надію, що буде в лютому прийнятий і він суттєво ще лібералізує, ну, застосування пом'якшення питань по ЄСВ. Вивчіть його, будь ласка, ми маємо надії в середині коаліції, що він все-таки є з попереднім погодженням з Міністерством економіки, з міністерством фінансів, що він буде прийнятий. І я тому розглядав би ту модель, яка зараз ЄСВ, як все-таки не остаточну, яка буде застосована до поточного року.

 

_______________. Але дуже важливо, тоді це питання для всіх, тому що ці питання від вашої галузі вони надходять: надішліть конкретні пропозиції, конкретні розрахунки. Ви розумієте, дуже важко, дуже важко просто зі слів. Тут багато хто із бізнесу, і всі знають, як ці калькуляції проходять. Тому що я можу сказати персонально, ви знаєте, що цю норму, там, 30-70, що відносити до прибутку, да, я відстояв  у ту ніч, коли це було.

По питаннях ЄСВ, так як цей закон зараз … Він в першому читанні чи ні?

 

______________. Він зареєстрований як законопроект, але є робоча група, яка створена серед представників Міністерства фінансів на рівні заступників, Міністерства економіки на рівні заступників та членів профільного комітету, тому є оптимізм. Вивчіть, будь ласка, цей закон …………., що пом'якшує вже прийняттю ………..

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  І можливо якщо будуть конкретні пропозиції то…

Ви знаєте у чому проблема, з чим я зараз уже бачу як народний депутат. Дуже багато, всі кажуть, що погано щось, дуже багато критики, а коли запитуєш дайте замість критики пропозиції їх немає. Тому і наш комітет зараз вибудовує з усіма з телекомоператорами, з ІТ компаніями, з інтеграторами, з ……….. компаніями ми вибудовуємо, ми просимо давайте пропозиції, але пропозиції давайте конкретні, щоб в результаті провадження такої пропозиції результатом не було, що комусь стало добре, а був конкретний результат. Наприклад, підвищиться кількість абонентів, підвищиться кількість працюючих у розробці ..………. на території України, збільшяться доходи, тобто в результаті якоїсь реформи чи пропозиції повинен бути конкретний результат. Тому що коли ми кажемо, взагалі, бо ми так хочемо, це не зрозуміло, його якось потрібно … Ми законотворці, тому ми можемо зробити, ми повинні робити гарні закони, а потім ще і добиватися того, щоб їх хтось виконував, це дуже важливо, це про те, що сказав Руслан Валерійович, що мало робити гарні закони їх ще хтось повинен виконувати, це є дуже важливим.

Тому пропозиції, будь ласка, надсилайте до комітету, це не важно що вони там по ЄСВ будуть, якщо це наша галузь ми повинні підтримувати загалом, тому по ЄСВ, будь ласка, я прошу всіх подивитися.

З точки зору виїзду за кордон, ви знаєте я тиждень прошу, до мене підходять у Верховній Раді, мені телефонують, я знаю цю проблему, що для софтверних компаній, для  ………… компаній, дуже багато і це ваш хліб.    

А дуже багато закордонних відряджень, тому що багато різних замовників і це дуже є важливим. Але жодного листа на мене, як просто народного депутата, на комітет ні від кого не надійшло. Я вас прошу, ви зрозумійте, ми не можемо просто так і слова казати. Ця проблема є, я дійсно знаю, але давайте її тоді вирішувати, бо також є проблема і з мобілізацією. У телекомівців є проблема, от зараз був "Укртелеком", там, інші, вони забезпечують зв'язок для військових, там в зоні АТО, вони забезпечують. І цих же хлопців, а вони є унікальні, їх призивають служити в артилерії чи ще десь, а зв'язок нікому буде просто, тобто вони залишаться без зв'язку. І зараз, це фантастика, але механізму немає. Там ми по телекомунікації зараз працюємо і намагаємося знайти рішення.

 

________________. Кожний випадок регулюється індивідуально. Системи немає… Тобто системи немає, кожний випадок індивідуальний підхід вимагає. А стосовно законодавства нашого і проходження стосовно пільг, то я  хочу вам сказати, що у Верховній Раді наше галузеве лобі набагато менше, чим в інших галузях присутні, да. І тому, коли це питання піднімається, будівельна галузь каже: а чому не ми? Чому, наприклад, не аграрна галузь повинна мати пільги? Чому…? І так далі. Тому наше лобі трошки так не може протягнути ці питання, тому буде питання стосовно лібералізації і я думаю, що ми це поступово, крок за кроком будемо іти до того, щоб поліпшити клімат інвестиційний. Стосовно виїздів, то обмежень зараз не існує, поки що. Так, вони розглядаються, но вони, поки що немає жодного документу, який має право обмежити громадянина виїхати за кордон. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зараз Роман. Потім…

 

________________. Один коментар, що якщо у вас є такі факти, то ви їх повідомляйте нам. Бо те, що ви говорите, це пряме порушення Конституції України прав людини на вільне пересування. І воно може бути обмежене тільки в одному випадку, тобто жоден Кабмін не може приймати таке рішення, такі обмеження можуть вводитися лише або в умовах воєнного стану, або рішенням Верховної Ради. Тому якщо у вас є такі випадки, ви про них говоріть, бо це, я з усією повагою до вас, це, на жаль, більше нагадує, знаєте, таку  закупіювання, поширення паніки. Тому, якщо такі є випадки, я при всій повазі до вас, ви повідомляєте, я вам даю повну обіцянку, що ми будемо на це реагувати.

 

_______________. (Не чути) блок питання пов'язаний з інвестиційним кліматом (Не чути)

 

_______________. Можна вам от по питанню щодо інвестиційного клімату. Дуже буду вам вдячний за щиру відповідь. Я знайомий з декількома галузями, от як ви вважаєте, середня маржа у вашій галузі  є більше чи нижче середньої маржі загалом в економіці  Україні?

 

_______________. (Не чути)

 

_______________. То вона вище чи нижче 15 відсотків річних?

 

            _______________. …………, я предлагаю как бы идти дальше, потому что мы сейчас с вами пытаемся ответить на сложные вопросы, которые заданы Виталием Терентьевичем. Мы на них не ответим, на них ответа мгновенного нету. Я предлагаю послушать всех здесь присутствующих. Они скажут много того, что мы зафиксируем для себя, пометки сделаем для себя. Поймем, какие проблемы, и в какие направления нам надо работать. А просьба к приглашенным, к всей отрасли хоть как бы, ………, что мы отрасль или комитет маленький. Ну, мы надеемся, что мы достаточно активные, зубастые, целеустремленные, чтобы суметь отстоять интересы к ……….. отрасли, за которую мы отвечаем и за которую мы переживаем. То есть за ваш бизнес, за вашу работу. Но, вы нас должны, мы должны вместе с вами, вы нас должны вооружить своими определенными знаниями, опытом, цифрами, доказательной базой, европейским опытом, международным опытом. И тогда мы с вами вместе эти все вопросы решим. Они не решаться естественно в один день. Но, думаю, что там многие вопросы могут быть решены очень.

Поэтому я предлагаю идти дальше. Послушать всех. По ходу будем задавать вопросы.

А потом уже подведем итог.

 

НУЖНИЙ В. Вельми шановний голово, члени комітету, дякую за запрошення. Мене звуть Віталій Нужний. Я голова компанії "Люксофт" в Україні. Україна для "Люксофта" – це пріоритетний завжди був напрямок, ми найбільший працедавець в галузі ІТ в країні, близько 3800 нас співробітників  працюють.

По-перше, дуже дякую, Юрій Миколайович, що ви нагадали для чого ми зібралися. Перше. Мені хочеться розповісти, чим саме ми займаємося, дуже коротко, для того, щоб зрозуміло чому і що нас цікавить. Бо можна сказати, що нас цікавить, але не зовсім буде зрозуміло чому.

Ми працюємо здебільшого на великі, глобальні корпорації і являємося самі компанією, яка працює в 20-ти країнах світу.  В Україні, в нас, як я вже наголосив, 3800, сумарно ми наближаємося до 9-ти тисяч по всьому світі. Ми працюємо в Польщі, Румунії, Болгарії, де в нас є великі центри розробки. І цього, вже минулого року ми відкрили цент розробки в Софії у Болгарії, а також в … у Мексиці. Зараз ми там ще багато ринків розглядаємо. Через що? Тому що в світі є велика  нестача ІТ кадрів, це головне. І є дуже великий попит на роботи в галузі ІТ. Чим саме ІТ-галузь в Україні славетна? Ми можемо робити складні проекти по недуже чітких вимогах, дуже складних областях. До прикладу, ми працюємо з великими фінансовими інститутами, такими компаніями, як … банк, ЮБС, Сіті, … , і так далі. Там дуже високі вимоги до стійкості, до швидкості, до рівня і це ключові системи, які розробляються в тому числі в Україні. Також, якщо ви подивитеся всі останні автомобілі, які були випущені BMW за останні 5 років, Мерседес, Даймлер Крайслер, все, що крутиться на комп'ютері – написано в Україні. Також це розробки "Люксофту". Також це розробка із того з того, що ми почали минулого року робити, ми почали співпрацювати з компанією Халі Бертен, яка займається видобутком шельфового газу, і ми для них, для прикладу, робимо візуалізацію геологічного буріння, тобто у нас є геофізики, не тільки програмісти, які вимальовують, що саме там геологічна розвідка знайшла.

 

______________. (Не чути)

 

НУЖНИЙ В.  Ми робимо систему, а використовують уже американці, по всьому світі.

Тобто це просто для прикладу того, що багато цікавих проектів, про які мало хто знає і…

 

______________. Це дійсно для мене, наприклад, я не знаю як для інших членів комітету, ця інформація дуже важливою …………(Не чути)

Я вважав, що я все знаю в телекомунікаціях, багато знаю в ІТ, щось знаю о ……(Не чути)………, але за останні місяці …………. (Не чути)

Я приїхав до України і дійсно … Я вибачаюсь, що …  (Не чути)

 

НУЖНИЙ В.   Дивіться, не всі, багато з того, що ми робимо, ми не можемо розкривати, але щоб повернутися до інвестиційного клімату і взагалі.

Тут є багато аспектів.

Перший, ми не конкуруємо, ми конкуруємо на глобальному рівні, на світовому і наші основні конкуренти в багатьох компаніях в Україні, це не ми один з одним, бо працюємо на глобальному ринку, а компанії, до прикладу, з Індії, в яких працює 120, 140, 150 тисяч співробітників, такі компанії як "Віпро", "Інфосис" та "Датаконсалтингсервісис", ………….,   і все інше, ще можу назвати пару десятків. І з ними дуже важко конкурувати, тому що їхні сервіси коштують зазвичай в пару разів менше і у них необмежена кількість спеціалістів, яких вони можуть взяти з ринку, які говорять, вільно володіють англійською мовою, яких можна довчити цим технічним навичкам. Тому  у нас є глобальна конкуренція, яка дуже сильно нас давить по маржі і ціні на наші сервіси, з одного боку. А з другого боку, ми знаємо, і я б тут хотів розділити на дві великі частини. Перша – ми можемо говорити про інвестиційний клімат взагалі. Але друга – треба зважати на об'єктивну реальність, те, що відбувається у нас на Донбасі. І ця об'єктивна реальність, вона дуже сильно, я розумію, всіх нас обмежує в прийнятті тих чи інших рішень у створенні інвестиційного клімату, це теж зрозуміло. Тому я у першій частині, якщо, ну, все буде розвиватися в позитивному ключі, всі сподіваються на якийсь позитив у Мінську, тоді можна було б говорити, у нас дуже багато є досвіду, який ми можемо розказати, як це підтримують в інших країнах. До прикладу, в Польщі це система інфопарків або технічних парків з пільговими умовами. Також є система знижок на доходи. Наприклад, програміст має 40 відсотків знижки, бо це креативна робота у Польщі. До прикладу, в Румунії є система державного стимулювання створення робочих нових місць. Бізнес-план підтверджуєш з державою, це єврогранти і, наприклад, створюєш 300 місць за 2 роки і держава забирає 40 відсотків всіх твоїх затрат на ці нові робочі місця. У всіх країнах, які находяться довкола України, і в Білорусії, ви знаєте, є технопарки – 0 відсотків, і в Грузії, і в Росії, хоча це не дуже популярний зараз приклад. Але практично у всіх країнах, не говорячи вже про країни Азії, де, до прикладу, в Китаю, безкоштовно тобі надавали офіс, раніше – Інтернет, тільки працюй, створюй свій ІТ-бізнес.           

Зараз не на разі розмови про нові пільги, але що є на разі, переходячи до другого пункту, це ну якась більш-менш стабільність, стосовно податкового поля. Це раз. Ну от зараз я до чого повернувся. І друге. Це головне. То, щоб державні, представники держави на всіх рівнях говорили, що ми підтримуємо ІТ-галузь, ми бачимо, що вона ключова і ми будемо про неї дбати. Просто, як навіть обіцянка то, що розуміють, що вона саме із себе представляє. І тут є знову 2 моменти.

Один, що ми повинні більше розказувати, що ми з себе представляємо, на скільки це важливо, по-перше. По-друге,  це експертно-орієнтована галузь, яких зараз дуже мало і вони зменшуються. Ми більш-менш тримаємо стабільність і це дуже важко. І тут можна перейти до моментів, наприклад, потенційна заборона мобілізації, так, це не правда, але ми, мабуть, кілька разів заспокоювали всіх співробітників і дуже багато часу в нас пішло на заспокоювання всіх наших замовників, що такого порядку пока немає, Верховна Рада за нього повинна проголосувати, бо це не конституційно. Але такі всі ці волни, ми теж їх відпрацюємо, і на це йде дуже багато часу. Дуже було важко втримувати так званий бізнес …, тобто, щоб для наших замовників нічого не змінилося минулого року.  Тому що у них є всі можливості, якщо навіть це не Україна, вони можуть піти в Індію завтра,  бо в них там вже є бізнес. Для них, ну, це дуже порівняно легко. Кілька місяців вони можуть вийти повністю.

Повертаючись до того, що ще зараз потрібно. Потрібна стабільність. До прикладу, я дуже вдячний і можу сказати думку від ІТ …,  про 3070, за це красно дякую. Але що б хотілося, хотілося б зрозуміти, що буде. Зараз, на скільки я розумію це питання більше до вас, планується знов перегляд бюджету, так, бо бюджет приймали трохи на скору руку і дуже хочеться сподіватися, і знов всі будуть на цим працювати, щоб ми нічого неочікувано там не отримали. Тобто ми хочемо, до певної міри, стабільності, принаймні по інформованості, що саме відбувається і що ми можемо очікувати. Тут може бути питання з ЄСВ, як воно… Цей закон дуже цікава ініціатива, наскільки вдасться її провести, бо хотілося б більш-менш стабільної роботи. Звичайно більшість ІТ-аутсорсерів працюють з великою кількістю приватних підприємців, бо це наразі та схема, яка є повністю біла, але ми розуміємо, що рано чи пізно вона закінчиться. Ми б хотіли знати коли? Це раз.

І друге. На скільки ми зможемо підготуватися і вийти завчасно з ініціативою, щоб була більш-менш якась прийнятна схема, наприклад, за 2-3 роки перейти до якихось більш-менш прийнятних умов. Наразі ця схема з приватними підприємцями - це по суті альтернатива всім тим пільговим режимам, які існують у всіх інших країнах. У нас є досвід ми може подивитися, які саме там пільгові режими.

Також я розумію, що багато з цих прикладів, які я навів наразі в нашому середовищі потенційно можуть бути дуже корупційними, кому давати якісь пільги кому ні. А зараз схема з приватним підприємствами вона проста, зрозуміла і це є наша пільга яка зараз нам дозволяє конкурувати з індусами.

Пробачте може було трохи довго, але я хотів з усіх боків …

 

______________. Ну, що до ЄСВ я вже говорив.

Друге. Я не є членом уряду, але я вам поясню, що нажаль таку загальну ситуацію мої колеги можуть доповнити, що просто бідність, наразі стан економіки знаходиться в тому стані, що без зовнішніх запозичень, ну, дуже складно вижити, це є правда.

Друге, нажаль, це те, що основним позичальником України в тих зараз умовах це є МВФ. Ви напевно читаєте, мало що скажу додатково, але тривають консультації МВФ з урядом України, зокрема, з Міністерством фінансів і Міністерством економіки. І МВФ висуває, я буду казати відверто, дуже жорсткі умови, я думаю, що протягом найближчих 7 календарних днів ви їх почуєте. Тому я не думаю, що ми можемо розраховувати   і прогнозувати якесь таке спокійне податкове чи інше, ну, економічне середовище. І за цього треба, ну, відносно з розумінням ставитися.

Друге. Я думаю, що бюджет 2016 року буде готуватися вже в більш спокійних умовах. Я під словом спокійним маю на увазі не там закінчення війни, а через те, що у нас буде час пройти повністю ту бюджетну процедуру протягом року, починаючи, Юрій Миколайович, з травня чи квітня починається фактично бюджетний процес 2016 року. Так, тобто ви можете долучатися до цього процесу. Що ми точно можемо вам гарантувати як комітет, як члени комітету – це повне оперативне інформування не тільки вже про прийняті законопроекти, а навіть ті ініціативи, але для цього вже є і сайт в принципі Верховної Ради, але на будь-якому рівні контакту.

Я, наприклад, контактую як народний депутат з ІТ кластером, сектором ……… асоціації дуже плотно. Є декілька, я не можу їх поки що говорити. Є декілька ініціатив щодо, скажемо так, пом'якшення мобілізації, в тому числі для працівників вашої галузі. Але поки що на рівні концепту по внесенню до законопроектів. Ми це знаємо. І тобто, я запрошую  до діалогу через конкретні пропозиції. І, я думаю, що в такий спосіб ви будете, а, з одного боку, більш проінформовані. Друге, це для вас не буде сюрпризом, і ми допоможемо разом з вами захистити галузь, бо я також переконаний, що ваша галузь є одна з тих, які будуть економіку цієї країни відтягувати за вуха.

 

_______________. Дякую.

 

_______________. (Не чути)

 

_______________. Ну, дивіться, на сайті комітету, тобто у нас є сторінка у "Фейсбуці". Ми її зробили тому, що поки не запрацювали всі комітети, то … Ви вже, мабуть, знаєте там і у "Фейсбуці", да,  що нам потрібно, щоб якісь реформи в ІТ-галузі робити, то з Верховної Ради потрібно робити, бо реально працювати не можна. Щоб ви зрозуміли, я, інші люди, хто перший раз, хто прийшли з бізнесу, це неможливо працювати у Верховній Раді. 70 відсотків часу це в нікуди, це паперовий цей документообіг, ти нічого…, ну. Ось тому, ми зараз  перше працюємо, скоро буде у нас зовсім інший сайт у нашого комітету. І нам дали дозвіл, що наш комітет буде як тестовий для того, щоб були ці електронні приймальні. Ви не повірите, для того, щоб змінити форму сайту, потрібно змінювати Регламент Верховної Ради  і голосувати 226 голосами. Це дійсно є так, але ініціативи комітету вони вже є, вони там дошліфовуються. Є домовленість із спікером, з Гройсманом, що він разом з нашим комітетом виступить за таку собі, умовна назва – "Цифрова рада", зараз це називається. Тому для вас це буде прозоро. Але на сайті комітету все є, будь ласка, направляйте свою… Тобто воно зараз не, воно працює краще, ніж було, тобто всі звернення ми відпрацьовуємо, ми інформуємо,  тобто так, що як у воду, воно вже не йде там для якоїсь галочки. Це я вам підтверджую і обіцяю.

 

________________. В електронному вигляді чи…? 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. В електронному вигляді, я вас прошу, в електронному вигляді, я не встигаю. Як голова комітету, я кожного дня кожну повинен, тому… А потім ми не можемо знайти. Ось приходить от такий, там в кіпочці є бумага. Я питаю: де в електронному вигляді? Немає. Так навіть, щоб ви знали, де, які відомства, вони абсолютно публічні, ми пишемо запит офіційно від мене, він іде по пошті, щоб вони надіслали в електронному вигляді. Тому в мене велике прохання – в електронному вигляді направляти. Якщо це потрібно буде для якоїсь законотворчої ініціативи, де потрібні там ваші підписи чи бумага, ми краще вас будемо питати, щоб ви це зробили. Але, звичайно, – в електронному вигляді.

З точки зору, я ще раз хочу сказати, створення інвестиційного клімату і пільг. Я, наприклад, особисто, хоча мою думку не розділяють багато моїх колег, там, не багато, деякі колеги по моїй фракції, але я знаю, що в комітеті цю думку розділяють, я, наприклад, проти цих технопарків із пільгами і всім, бо це корупція. Ну, давайте казати чесно. Так воно не робиться у Європі, я знаю, як воно робиться у Європі. Я дуже надіюся, що я і мої колеги по коаліції, а у нас в комітеті представлено всі верстви нашої Верховної Ради, всі сили, ми зможемо зробити правильний закон про децентралізацію. У мене дуже велика надія на децентралізацію. Чому? Тому що децентралізація вона повинна дати кожному губернаторові або мерові, дати йому повноваження, щоб він самостійно створював, наприклад, я приводжу приклад, тобто він може сам надати безкоштовно офіси комусь, але за умови, що частина прибутку буде залишатися у цій області, у цьому місті. Без децентралізації я не бачу як можна і тут би я хотів би з вами попрацювати, також з вашими пропозиціями, бо це працює в Польщі, це працює в Польщі ці, як вони там, забув як їх, територіальні одиниці, не воєводство, а як вони там, воєводну. То конкретний губернатор, не треба їздити до Києва чи до Варшави, він може надати  конкретній компанії, виходячи з точки зору його бюджету на його території, надати пільги. І вони там конкурують, щоб сюди прийшла та чи інша компанія. Наприклад, безкоштовна земля на 10 років безкоштовна оренда офісу, я в цьому персонально вбачаю. Тому що зараз ніхто не зацікавлений розвивати із наших губернаторів або місцевих влад, розвивати бізнес, вони всі на субвенціях в нас. І в децентралізації ми бачимо великий підйом економіки, який може бути. І тоді можливо якийсь мер, я не знаю, там Львова, Вінниці. Львов, Вінниця не гарні зараз, то не знаю, Харкова, Херсона, Миколаєва, да. Він самостійно, без Верховної Ради, створить і ви всі туди переїдете. Ось так я бачу це питання, тобто воно трішечки, ну Львов, Вінниця – зараз воно ж на слуху. Раніше був Донецьк, Дніпропетровськ, Суми, там. Ось. Ось в цьому я бачу. І тут я б хотів би, щоб ви нам, як народним депутатам, як законотворцям, допомогли. Ви ж знаєте такі приклади.  Ми не можемо сидіти і вигадувати щось за вас, тому ми просимо. Є на перших, з перших засідань Юрій Миколайович Мороко, він всім каже: "Ми, скажіть, чим і як ми вам можемо допомогти, як законотворці? Тому що ми не є органом виконавчої влади, ми не можемо, ми можемо там якийсь запит написати, але нам дуже хотілося б, щоб ми створювали гарні закони, які потім би працювали". Ось так на ваші питання, тому давайте по децентралізації давайте свої пропозиції, бо це зараз буде входити в цей закон по децентралізації, це дуже також є важливим, я так бачу один із шляхів створення інвестиційного клімату в Україні, підвищення його.

 

______________. Я хочу добавити, що галузь тоді буде працювати, ну, підтримуватися серйозно, коли дійсно створимо єдиний орган, який буде займатися координацією, регулюванням нашого сектору економіки.

Тому я хочу також, щоб ви по цьому напрямку давали свої пропозиції, як ви бачите організаційну структуру і взаємодію цього органу влади виконавчої, получається, виходить, з бізнесом, з економікою і з сегментом нашим. Дякую.

 

_______________. Тобто  про що ідеться річь, ми єдина країна у світі, у якої немає органу виконавчої влади який працює в галузі телекомунікацій і ІТ.

Тому зараз є питання… Тобто комітет є, ми будемо розробляти закон, а хто його буде виконувати?

Тому у нас дійсно велике прохання… І прийнято рішення про створення в коаліційній угоді написано: "концентрація всіх функцій ІТ і телекомунікацій в одному органі виконавчої влади". Тому я повністю підтримую пропозицію Руслана Валерійовича для того, щоб ви надавали своє бачення як такий орган повинен працювати, ваше бачення …

 

СЄГОВ О.

День добрый. Меня зовут Алексей Сегов, я директор компании "Инфопульс".

С тех проблем, наверное, которые у нас есть, я наверное должен об этом сказать. У нас есть иностранные акционеры и на сегодняшний день существует запрет на, ну, фактически на вывоз прибыли с Украины, дивидендов. Ну, понятно, как бы мы уже об этом успели поговорить, что страна находиться фактически в преддефолтном состоянии, принимаются все возможные и невозможные меры, чтобы этого избежать  для потенциальных инвесторов, когда они только слышат об этом, что в нашей стране такое возможно, то это, конечно, очень тяжело. Как можно инвестировать, если потом не получать дивиденды? Вот.

И второй момент, это если уже говорить о каком-то бизнес-климате в стране. Потому что мы все-таки, я думаю, все оптимисты и верим в нашу победу, то многие задаются вопросом в плане того, а что сделать, чтобы улучшить рейтинг Украины, там, например, в doing business. И один из вариантов, как бы, как ІТ-компании могут в этом помочь – это создание вот электронного правительства, электронной демократии. Уже говорили о том, что вот ведомства обмениваются бумагами. Вот если исходить из опыта, ну, например, к которому апеллируют сегодня, это эстонский опыт, то первый закон, который они приняли, то есть, вот законодательная инициатива, это они приняли Закон об Едином реестре граждан. То есть вот вся информация, которая сегодня у нас размыта по большому количеству ведомств… Да, да, именно об этом.

 

________________. Я розумію, що… Вибачте. Є Єдиний реєстр фізичних осіб в Мін'юсті, при Мін'юсті, так, але по цих фізичних особах ще в інших відомствах і установах також є дані відповідні. То ви хочете сказати, щоб оце було  водному місці, да? Чи я правильно зрозумів?

 

________________.  Да, совершенно верно.

 

________________. Дякую.

 

________________. То есть, вот тот закон, который был принят в Эстонии, он гласит вот о чем. Что вся информация по поводу гражданина находится в одной единой базе. Вот, если это не так, я вам приведу пример. Допустим, какие-то льготы для тех людей, которые нуждаются, там для бедных студентов, то есть их невозможно на сегодняшний день, условно говоря, отделить от тех, кто там приезжает на дорогих машинах в университет. А есть люди, которые реально там бегают и ищут возможность, именно студенты, возможность подзаработать. И таких примеров куча. Не совсем так. Если хотелось бы, чтобы это было так, но студентов у нас очень много, и это не все время так.

 

_______________. Ну, я з вами згоден. І, по-перше, ці дані повинні бути у відповідних реєстрах, які повинні бути систематизовані і відповідно приведені до одного знаменника в плані використання технологій і одної бази, щоб і коди були відповідного характеру і програми забезпечення, і оболочки. Щоб вони були сумісні так звані.

 

_______________. Совершенно верно. Потому что они могут быть еще. Вот они могут быть еще и противоречивы.

 

_______________. Мы с вами, я прошу прощения, рассматриваем единый реестр как точку приложения бизнеса или как функцию облегчающую работу бизнеса.

 

_______________. И то, и другое. И по большому счету, третье. Потому что это все влияет на бизнес-климат. Мы знаем, как, допустим, сколько тратиться времени на получение различного рода справок. Особенно, я говорю, в этом шокированы иностранцы, которые к нам приезжают. Вот, допустим, если какие-то длительные проекты, и еще человек хочет приехать с семьей. Когда он начинает сталкиваться с тем, чтобы получить какую-то справку, нужно тратить огромное количество времени. А время, это, в общем-то, деньги.

 

_______________. Я зрозумів вас.  Тобто ви хочете сказати, що як тільки приїжджає громадянин  ………., він стикається питання з прикордонною службою, міграційною службою, відповідними реєстраційними агентствами, які міграційні служби знаходяться в районах і містах і селах, так. Я, дивіться, колеги шановні, давайте ми більш конкретніше зараз поговоримо. Тому що часу, на жаль, обмаль. І нам потрібно вже закруглятись, вже пів п'ятої, там інші підуть ці плани, проекти.

Тому ви, якщо конкретні пропозиції, надсилайте на комітет. І по тим напрямкам, по яким відповідають наші члени комітету. А зараз я прошу просто висловити загальну точку зору, і я думаю будемо підводити підсумки. Дякую.

 

______________. Хорошо спасибо.

 

МИКАЛЮК О.

Здравствуйте, компания "Приоком", Микалюк Оксана.

 

______________. Це ви повинні були бути на попередньому засіданні.

 

МИКАЛЮК О.

Не знаю. Мене запрошували на три години.

 

______________. А вам так не ікалося?

 

МИКАЛЮК О.

Що?

 

______________. (Не чути)

 

______________. "Приоком"- це ж ТСМП і "Укртелеком", ота ситуація.

 

______________. ………………, я перепрошую. Я вибачаюсь до всіх, я маю бігти якраз на запрошення Міністерства економіки по електронному урядуванню.

 

______________. (Не чути)

 

МИКАЛЮК О.

Ні. Ми причетні до виконання цього, згідно ДПЗ і з даними по актах. Оце ми причетні.

 

______________. Вибачаємося.

 

МИКАЛЮК О.

Не, не. Але ж мені було цікаво побувати і на попередньому засіданні також.

 

______________. Ми просто ………….. не хотіли там створювати, тому був один "Укртелеком".

 

МИКАЛЮК О.

 Тоді так.

Давайте по… Что у нас.

Компания "Приоком" - это компания которая 15 лет является интегратором системным, наши заказчики это операторский сегмент, наши заказчики - это крупные банки. По нашей интеграторской деятельности мы завязаны очень сильно на поставки …………………… оборудования из-за рубежа. На сегодняшний день вся проблема, рынок практически стоит, бюджеты у всех операторов хватает только на опексы, поддержание, грубо говоря эксплуатационная часть, все проекты по развитию или заморожены, или стремятся к этому. На сегодняшний момент нам очень тяжело держаться на плаву из-за того, что доллар …………. составляет 80, 90, 95 процентов. На сегодняшний день все наши вендера, относившиеся до этого более менее лояльно, дающие скидки, кредит ……. и так далее сейчас, к нам относятся не настолько добре и хорошо, никто не понимает выживут ли наши операторы, выживем ли мы. И поэтому на сегодняшний день, когда мы сейчас слышим, что существует постанова Кабинета Министров Украины,  Закон на дополнительные пошлины плюс 5 процентов на хардверы и софтверы мы уже чувствуем, что вот эта маржинальность, о которой вы спрашивали, там 15-10 процентов, с таким вопросом упадет еще меньше. И на сегодняшний день даже за прошлый год и из-за ситуации с тем же самым "Укртелекомом" и так далее, уже о прибыльности компании мы не говорим, мы сейчас говорим об… какие убытки. Потому что до сих пор еще не рассчитались, договора, допустим, были по 8 считался доллар, сейчас уже 26, и "Укртелеком" с нами, допустим, еще очень долго будет рассчитываться. Мы сейчас зависим хотя бы от того, чтобы хотя бы не увеличились доппошлины от государства на наш сегмент, потому не выпускается в Украине ни маршрутизаторов, ни коммутаторов, мы зависим сильно от долларовой составляющей. Попробовать хотя бы нас на этом поприще поддержать, чтобы не увеличивалась доппошлина на таможне. И еще что, вот у нас, по налогам. На сегодняшний день "Приоком" – это белая компания. Мы платим зарплату белую, красиво, хорошо. Мы ожидали, что вот сейчас для компаний, которые работают в таком режиме, будут какие-то там налоговые, ну, скидки, преференции, но вместо этого получили сейчас дополнительно мы должны оплатить, если у нас есть зарплаты больше 12,5 тысяч, мы дополнительно платим в бюджет еще раз деньги.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я дуже хотів би все ж таки, я чув уже це питання, я сам прийшов із бізнесу, да, і ми рахували. По-перше, я хочу повернутися до того, що подайте пропозиції до цього нового закону, перше.

І  по-друге, надішліть до нас ваші розрахунки, бо ми не розуміємо. По наших розрахунках і того, як воно повинно працювати, ми надавали таку пільгу, ми – це не комітет, а Верховна Рада, так, ми надавали таку пільгу, що ви можете збільшувати свою, легалізувати більше, але платити так, як ви платили у 2014 році, тобто не більше. Тобто ми надавали пільги, тобто такі запобіжники там були. І якщо можна, все ж таки надіслати ваші розрахунки, бо це дуже цікаво.

 

________________.  Да. Я, к стати, очень благодарю, что у нас сейчас какая-то есть обратная связь или там прямая связь к нам. То есть, грубо говоря, наработки есть, вопросы есть, они, просто сейчас я говорю словами, я готова теперь подавать свое видение, предложения, которые, я надеюсь, там, может вам быть 

Может быть вам полезным в каких-то там аспектах. Ну, и конечно же тяжелая ситуация, которая есть. Про ……….. все уже сказали. На сегодняшний момент у нас тоже очень большая угроза, что очень сейчас сильные самые ребята, которые являются, наверное, очень бы хорошо, чтобы они оставались на территории Украины и приносили будущую пользу, сейчас почти все сидят на поиске, боясь, не хотят там мобилизации, там войны, не знаю и так далее. Ищут себе и уезжают за рубеж. Это идет повально. …….. я понимаю, что это, может, не ваш, как та ………. Будет выдаваться или каким образом, не знаю. Но на самом деле у нас сейчас в нашем рынке это тоже мы же чувствуем очень хорошо, ну, сильно. Сильно может на завтра, если мы говорим, что инвестиционный климат улучшится, что бизнес заработает головы, чтобы не потерять головы. Я не знаю, как здесь вы можете помочь, ну, это просто о своих бедах вам рассказываю. Ну, из таких вариантов. Ну, налоговый климат, помочь попытаться не увеличивать у нас поборы на границе. Потому что и так мы очень тяжело …

 

_______________. Что здесь… вот у меня очень важный момент. Я ждал этого вопроса о поставках оборудования. Вот сейчас один, в том числе из законов. Его, кстати, инициировали, не инициировали, а некоторые вещи вендоры, например, Cisco, Алкатель, они его поддерживали. И сейчас на рассмотрении в комитете находиться 1888. Там, было, например, вопрос борьбы с серым рынком и контрафактным рынком, маршрутизаторов, там все то, что…, да, вендоры поставляют. По аналогии с телефонными операторами. То есть у каждого роутера есть свой уникальный один номер. Да, у телефонов это имей-код, у… От и это действительно есть борьбой с серым рынком и контрабандой. То есть, вы как интегратор, вы такие вещи будете поддерживать с точки зрения, что на таможню вносятся номера, эти идентификаторы? Потому что там возникает я знаю вопрос такой, что серое оборудование там с Польши, например, Cisco, да, поступает сюда. Потом никто не знает, как за него платить сервисы, в Cisco его найти не могут, или в Алкателе. То есть ваше виденье этой проблемы. Потому что мало говорить, что там проблемы на таможне, а как их решать.

 

_______________. Да, мы свои тогда виденья опишем. Но мы поддерживаем, потому что мы работаем с Cisco белой. И поэтому нам, конечно, было бы выгодно, чтобы мы не конкурировали с серым оборудованием, потому что мы проигрываем тогда в цене, да.

 

________________. Я не совсем понял, как нам поможет имей в борьбе с серым рынком. Завезли по контрабасу, завезли какую-то продукцию. Потребитель получил ее. Выявить мы ее не можем…

 

________________. Можем, можем.

 

________________. Как?  Вы у меня дома не выявите, не выявите. (Загальна дискусія) Отключить вы его не можете. А имей в телефоне работает почему, потому что его можно отключить.

 

________________. Маршрутизатор тоже можно отключить удаленно.

 

________________. Ну, там еще есть техподдержка и так далее, она потом не берется на… Мы сразу продаем с техподдержкой.

 

________________. Это все работает точно так же, как и… Оно даже лучше работает, потому что тогда этот идентификатор виден в сети вообще всего мира. Мы такое делали со спутниковыми станциями в свое время, но не у каждой тоже спутниковой станции есть индивидуальный ключ, и чтобы ее не украли, но мы это делали через МСЕ от Украины на международном уровне.

 

________________. Большое спасибо.

 

_______________. Ну, то Світлана там займалася, це її… Паше Слободянюку вопрос.

 

КОЗЛОВСЬКИЙ Д. Дякую. Позволите? Добрый день, меня Дмитрий Козловский, я директор компании SysIQ и компании Astound в Украине. Вкратце: мы работаем в сфере e-commerce в Украине, это так в копилку украинских разработок или работ. Та половина мировых брендов із фешна - Versace, Hugo Boss, Adidas, Puma и прочие - все интернет-магазины по миру делали мы здесь в Украине непосредственно.

Что хотел сказать по поводу заседания комитета. На самом деле, я думаю, проблема намного шире, чем то, что мы пытаемся сейчас обсудить и обговорить силами одного комитета, в данном случае по информатизации, мне кажется, мы ничего не решим. Есть глобальные проблемы, которые связаны и с образованием в отрасли. Есть проблемы, которые связаны, как коллеги озвучивали, то, что будет касаться мобилизации и то, что будет касаться возможных запретов выездов. Есть проблемы, связанные с трудоустройством специалистов. То есть, на сегодняшний день есть примеры того, как иностранные специалисты приезжают работать к нам, но у нас есть очень большие проблемы с их трудоустройством, с их оформлением ВНЖ и прочих документов в Украине. В свою очередь, как для примера, мы открыли офис в Словакии. Если обычно получение ВНЖ в Словакии занимает 3-5 месяцев, 40 наших сотрудников получили ВНЖ за месяц. То есть это на прямую говорит о том, что Словакия, как государство, заинтересована в специалистах и готова поощрять таких людей ускорением процедур. То есть они не нарушают законы, они в законе там четко прописаны, там от месяца до трех, например. Они делали это в максимально короткий срок. То есть это те вопросы, которые будут возникать постоянно и в которые мы будем опираться при написание любых законопроектах или любых предложений, которые связаны с отраслью.

Я попытаюсь сейчас сформулировать. Как бы вопрос. На сколько часто проходят такие заседания комитета и чем заседание эти заканчиваются, то есть для нас, как для отрасли? Что мы, как отрасль можем предоставить комитету, чтобы ускорить принятие каких-то решений, написания каких-то документов необходимых? Вот, наверно, вот сейчас пока такие вопросы. Спасибо.

 

_______________. … сказали на початку, що комітет в такому вигляді створений вперше і ми зараз проводимо, Ярослав Валерійович про це казав, ми проводимо аудит того, а що є в Україні. І з точки зору ми хочемо налагодити з бізнесами питання, тому що, правильно сказав Юрій Миколайович, багато чого ми не знаємо також. Тому ми хочемо зрозуміти, що у нас є. В нас є свій досвід, ми хочемо почути від безпосередній учасників ринку, так. Друге. Секретаріат проводить аналіз законодавчої бази за всі ці роки, тому що воно також є. Тобто ми робимо такий аудит по наших питаннях. І зараз ми більше знайомимося для того, щоб сказати, що ми є, ми хочемо працювати, в не є можливості працювати. Лоббі в нас не таке велике дійсно, як там в АПК, але в нас є свої фракції, які також можуть підтримувати і є коаліція. То ми очікуємо пропозиції… . Перше. Ми хочемо знати, які проблеми є, для того, щоб ідентифікувати, тому що вони все ж таки різні у телекомунакаційщиків, да, у них там зараз одне з основних - це доступ до інфраструктури, коли оператори інтернету не можуть зайти в будівлі і розмістити своє телекомунікаційне обладнання, щоб надавати нормальний доступ до широкосмугового Інтернету, високошвидкісного. 3G, 4G – це звичайно, так, це одна проблема, у вас інші проблеми, тому що мені не подобається слово "льготи", але інвестиційний клімат він повинен бути, так. Тому ось зараз, що ми робимо. Як часто в нас, мінімум один раз на тиждень комітет він проходить, тому що так це по закону, це мінімум. Але ми збираємось по потребах, тобто, якщо потрібно ми, вчора намагалися провести, за, тобто, якщо є питання - ми збираємося, бо це наша праця народних депутатів.

Так, Юрій Миколайович.

 

_______________. Не так все безнадежно, как кажется.

 

_______________. (Не чути)

(Сміх)

 

_______________. Я не о вас, я о нас.

 

_______________. Главное не мешать. Да?

 

_______________. Я о нас. Я о нас. Как работает Верховная Рада. Ясно, что любая фракция, любая фракция – это группа людей, там от 40-ка, там до 160-ти человек и больше. В этих фракциях есть люди по разным направлениям, которые специализируются по разным направлениям. И, как правило, не смотря на то, что, допустим, комитет там составляет, там, 9 человек, но здесь представлены все фракции и каждый здесь присутствующий народный депутат подтвердит, что фракция обычно руководствуется в голосовании по законопроекту, допустим, отрасль там информатизация связи ІТ, она руководствуется тем, что говорит тот, непосредственно, член комитета, который занимается своей отраслью. И когда рассматриваются на советах фракции эти вопросы, законопроекты, то спрашивают, там, кто занимается этим вопросом, там, сельским хозяйством у нас специализируется кто там – Иванов, вот твое мнение, он говорит, что я считаю, что законопроект зажный, надо голосовать, все. Все остальные молча говорят – да, все понятно. Поэтому влиять у нас, у комитета на вопросы законодательных инициатив или принятия законов – очень большой, очень большой.

Дальше. У нас есть огромное преимущество, которым вы можете воспользоваться и мы, вместе с вами, можем воспользоваться. Закон дает депутату очень упрощенную форму подачи законопроекта, то есть пришли вы сегодня и говорите: "вы знаете вот в Европе работает вот так, а у нас работает не вот так". Значит ровно завтра мы с вами, депутат может оформить законопроект и подать его в Верховную Раду.  Очень быстро  в течении одного дня, даже в течении двух часов. Особенно это хорошо сейчас приветствуется, когда это евроинтеграционные процессы, когда у нас выпадает с обязательствами Украины по евроинтеграционным процессам законодательство и с вашими интересами бизнеса, мы можем с вами очень быстро их отработать и подать. Я бы, так сказать, апокалипсис такой бы сильно не рисовал, у нас с вами есть возможности, и мы тот инструмент и тот канал, при помощи которого можно ваши интересы бизнеса продвинуть.

 

______________. Я бы хотел тогда добавить еще, что в принципе все крупные компании, ну, практически все наверное, если мы об IT-отрасли говорим, являются участниками …….., IT комитетов, являются участниками  IT ассоциаций Украины, там где Валеев, Виктор Валеев…  Антонюк-президент в этом году

 

______________. Ну ассоциации, мы ж понимаем, ассоциации это ………. форма выражения единого мнения целого ряда игроков. И мы понимаем, что на рынке у вас мнения не одинаковые, оно бывает очень часто противоречивым и разносторонним. Ассоциации вы для того и создаете, во первых, для того чтобы каким-то образом определится с главным вектором, который поддерживает большинство на рынке, а второе, чтоб ваш голос был услышан. И мы с удовольствием с ассоциациями работаем, потому что это упрощает организационную структуру работы. Толи работать с тысячей компаний, то ли работать з ассоциацией, которая уже сконцентрировала и выдала мнение 200 компаний.

 

______________. Ну, просто насколько я понимаю было отдельное заседание комитета с ассоциациями.

 

_______________.  Воно вже було и я хочу сказати, що я особисто, і, я думаю, члени комітету незадоволені результатом тому, що багато говоримо. А, коли ми попросили надіслати конкретні пропозиції, ну, щоб сказати, що їх зовсім не прийшло, то нічого не сказати. І  тому дуже обережно потрібно відноситися, розділяти для піару діяльність, так, і для якихось результатів. Дуже  хотілося б, що ви і наш і свій час просто поважали. І, якщо … Що є таке завжди критика, наприклад. Критика це є те, коли ти можеш запропонувати альтернативне рішення або бачення. В 99 відсотках зараз такого я не бачу.

 

_______________. Ассоциации. Мы действительно встречаемся с ассоциациями, чтобы вы понимали. Мы прекрасно понимаем, что в многих ассоциациях бывает так, что управленческий аппарат ассоциаций, чиновники ассоциаций часто очень выражая свое собственное аффилированное или лоббированное кем-то одним или двумя игроками. Поэтому в комитете мы приняли решение, сейчас мы с ассоциациями всеми разберемся. Мы просмотрим процедуры легитимности документов, которые они подают нам. Вы должны как игроки на рынке, если вы чувствуете, что ассоциация и руководство ассоциаций пренебрегает вашими правами как членов ассоциации, вы нам давайте знать. Потому что нас не интересует мнение руководителей ассоциации. Нас интересует, чтобы он говорил, как рупор, именно мнение ваше, отраслевиков бизнеса, консолидированное. 

 

_______________. Да, так.

 

ФЕДОРЕНКО А. Я Артур Федоренко, корпорация "Парус". Тема апокалипсиса прозвучала очень интересно. И большинство представителей, которые сегодня здесь сидят, они занимаются работой с внешними контрагентами, инвесторами. Я представляю компанию, которая на сегодняшний день совокупно насчитывает полтысячи специалистов, и все они работают в Украине, для Украины, без внешних инвестиций. Мы занимаемся проектами для Украины,  в частности - для государственного сектора. И принятие бюджета или его непринятия, или принятия в каком-то усеченном виде, понятно, в стране тяжелое положение, ставит государственные организации и органы законодательные, в общем-то, в основном исполнительные власти, да, в интересное положение, когда они не могут даже оплатить там техподдержку каких-то работающих решений. Естественно, не может идти речь о развитии каком-то. Хотя арсенал ПО, который написан для них, он давно перекрыл их потребности сиюминутные, но они не могут этим пользоваться, потому что нет финансирования. И здесь как бы нет естественной конкурентной среды в том плане, что бюджетная организация деньги не зарабатывает. А то, что им разрешили, то она и потратит, собственно говоря. Я могу сказать, что здесь есть, в общем-то, определенная проблема. Она внутренняя, ее с наружи не видно. Но, многие организации на сегодняшний день, они находятся в такой вот интересной ситуации. Да, реальная экономика просела, коммерческая организация не может себе что-то позволить купить. Но это ее как бы, с одной стороны, право. С другой стороны, я могу переубедить потребителя покупать себе не новый автомобиль, а мои услуги.

Естественный процесс. То вот в потреблении IT-услуг государственными организациями, этот процесс носит, в общем-то, ну, заведомо искаженный по объективным причинам характер. Естественно мы, как игрок IT-рынка, потеряли на проблемах, связанных с Крымом, с Донбассом. И мы продолжаем терять на проблемах, связанных с платежеспособностью бюджетных организаций. И вот так, апокалипсис, в общем-то, в наших глазах видится замечательно, в красках очень ярких.  Вот, собственно говоря, такая проблема. Чем комитет может помочь игрокам внутреннего рынка как-то ситуацию, ну, по крайней мере, если не к лучшему, то не сделать хуже. Потому что, ну, есть придел возможности. Спасибо.

 

_______________.  Мы говорим, если в том случае, что бюджетная организация точно также, как и вы заинтересована, она заинтересована получить ваш продукт. Но внутри Кабмина і внутри бюджетных организаций у них очень маленькие права, в том отношении, что это вертикальная структура и им в Кабинете Министров сказали сидеть, нету и молчать. Наше положение выгодно тем, что нам нельзя сказать сидеть, молчать и не говорить, и не добиваться, мы как эти коты сами по себе. И каждый из нас, закон дал нам право, отстаивать на любом уровне в прессе, в Верховной Раде, обращаться в Кабинет Министров. Поэтому наша с вами здесь помощь в чем? Вы говорите, что есть структура государственная, которая для государства готова приобрести определенные продукт у вас, вы готовы его произвести, но надо поработать над бюджетом, и помочь этой структуре дожать и убедить Кабинет Министров в необходимом деле.

Мы здесь с вами втроем, как раз и можем помочь, мы те которые можем говорить, апеллировать, писать, требовать, подымать с трибуны, парламентские слушания развивать, то есть эту тему раскручивать.

 

______________. Когда мы говорим допустим о создании чего-то нового тут понятно можно идти плановым подходом, совещаться, согласовывать, готовить этот проект …

 

______________. (Не чути)

 

______________. Да, добиваться, доказывать, безусловно. Но есть проблема того, что часть организаций, имея уже что-то купленное на балансе давно, может даже 10 лет назад, они не способны, у них нет возможности оплачивать услуги поддержки, консультации, которые опять таки связаны с изменениями законодательства, которые связаны с введением каких-то новых правил условий игры, которые, ну, в общем есть масса процессов, которые протекают в этой сфере.

 

______________.  Говорим о желании государственных предприятий, учреждений делать это, но не имеет средств и возможностей …

 

______________. Нет. Им не финансируют эти статьи затрат вообще.

 

______________. Я вам об этом сейчас и говорю. Мы с вами можем быть тем помощником, который поможет этой организации и вам, ей получить необходимую услугу, а вам получить необходимые …

 

______________. В общем можно подготовить ордера и прислать к вам.

 

______________. Это уже похоже на инвестицию в коррупцию.

 

 (Загальна дискусія)

 

_______________. Если мы с вами будем лоббировать не нужный продукт, тогда это будет действительно коррупционная составляющая.

 

_______________. Ну надо ж доказать…

 

(Не чути)

 

_______________. Нет, вы предоставите, естественно мы, ну, если вы думаете, что мы поверим на слово – это не так. Ясно, что мы еще спросим у одного, второго, третьего, четвертого специалистов, экспертов и, ну, чтобы, для чего, для того, чтобы не выглядеть, там немножко в зале, не профессионально и неадекватно.

 

_______________. Просто возвращаясь к вопросу, который …

 

_______________. Я понимаю, что понятно будет Минфин и так далее.

 

_______________. Возвращаясь к вопросу, который был задан в самом начале встречи, по поводу моржи, у кого какая в бизнесе. У нас законтрактованных, выполненных работ, там, на миллионы, нам государственные организации должны. А как нам людям платить зарплату? Они работали, вот в чем вопрос. То есть это факт, уже состоявшийся, признали, признано было нужным, востребованным и работы выполнены, и пользуются этим. Вот куда я клоню.

 

_______________.. … сказати, щоб це не була дискусія між вами, тому що давайте …

 

(Не чути)

 

_______________. В нас, так я хочу … .

 

РИЖОВА. Доброго дня. Я представляю компанію "…………" - Рижова. Ми, в принципі, працюємо в тому ж сегменті ІТ-послуг, що і колега з "Люксофт", аутсорсер і ми дійсно стикаємося з тими самими проблемами, не хочу ще раз говорити, але так податки, мобілізація і очікувана проблема з виїздом наших консультантів у відрядження, і на замовлення клієнтів, через воєнні дії.

Я, щоб довго не говорити, хотіла б запитати наступне. Тобто зрозуміло, що очікувати в контексті переговорів з МВФ, пані Яресько озвучила, що в принципі це вже підходить до кінця і ми, я так розуміємо, будемо домовлятися, принаймні це було заявлено вчора на іншому саміті. І я розумію, що і всі ці зміни в податковому законодавстві, вони не передбачають будь-яких пільг, або там технопарків конкретно для галузі, зрозуміло. Але, якщо говорити про євроінтеграцію і системні рішення для певних галузей, які існують в Європі. Хотілося запитати, чи є робоча група при вашому комітеті, чи при будь-якому, ну,  іншому контексті, яка саме працює з розробки чи адаптації нашого законодавства в сфері IT з європейським. Там, де можна було б, скажімо, приймати участь нам.

 

_______________. У Кабинета Министров существует там, на сайте, если я не ошибаюсь, есть целый план по евроинтеграции законодательства Украины. Этим занимается большая группа, и это обязательство Госспецсвязи, как центрального органа виконавчої влади. И это же есть и у НКРСИ.Там работают целые департаменты. И вот нас ожидают там буквально целый, ну, скажем там, вал не вал, но целый, большая огромная работа по этим вопросам.

 

_______________. Я думаю, що буде створена міжвідомча робоча група, тому що вони щось розробляють, але закону імплементацію буде робити Верховна Рада. А тому буде створено міжвідомчу робочу групу. А сьогодні наш комітет, я вже знаю, дуже позитивні відгуки з ринку, вони надходять. Наш комітет, це була спільна робота всіх членів, ми створили раду, при Верховній Раді, яка якраз і буде, до якої будуть залучатися представники громадськості, представники інвесторів. Яка при Верховній Раді зможе, такого не було, зможе впливати безпосередньо на законотворчу працю і також на всі ініціативи. Це є дуже важливим. Ми сьогодні на нашому сайті розмістимо інформацію про цю  новостворену раду. Вона вже і ми змінили також її назву на "Інформаційне суспільство".

 

______________. І підпорядкованість.

 

_______________.  І підпорядкованість буде нашому комітету, це є дуже важливим, я дійсно, я не очікував такого позитиву, який зараз надходить з ринку. І ми це вже зробили, тобто для комітету це дуже важливо, сьогодні було голосування, і коаліція підтримала тобто ми її створили.

Тому ми будемо запрошувати, вже дуже багато бажаючих прийняти участь у цій дорадчій раді, це буде дієвий інструмент.

 

______________. Пропозиції тоже …………

 

_______________.  Ну, я щось там голосів …   Вчора я бачив як вони підтримували Генерального прокурора …

 

______________. (Не чути)

 

_______________. Вчора у них було єдинство в цьому питанні.

Але, Юрій Миколайович підтримував повністю, була підтримка є…

Тому це дуже важливим є і для вас це буде платформа для дійсно доброї роботи.

 

______________. Все ж таки, наскільки вам відомо, чи готується, що не будь на законодавчому рівні про щодо заборону виїзду чоловіків…

 

_______________. Це краще питання знає Руслан Валерійович.

 

______________. Ну, наскільки вам відомо. Тому що ми теж проаналізували все законодавство і дійшли до висновку, що на сьогоднішній день такого немає, це просто …

 

_______________. Зареєстрованих проектів в Верховній Раді немає. Тому…

 

______________. Ну, це може бути не тільки на рівні Верховної Ради, це може бути і на рівні Кабінету Міністрів шляхом прийняття постанови.

Да, готується і це готує РНБО готує і це стосуватись буде людей призовного віку.

 

______________. Дякую.

 

______________. (Не чути)

 

______________. Ну, в межах, як кажуть, ситуації яка склалася. Дякую.

Така є, но я ж кажу, що воно поки що не врегульовано і цілісного документа я не бачив.

 

______________. Ограничения полное или …

 

______________. Я не бачив документа.

 

_______________. Документу ще немає. Ми всі розуміємо. Але я хочу наголосити те що я сказав спочатку, жодного листа від когось на комітет чи на народних депутатів не приходило, тобто я розумію, що, мабуть, це тому, що їй немає предмету, але ви ж можете і теоретично там, да, задати питання для того, щоб в нас якась була ситуація. Тому що, якщо просто ми будемо казати, то …

 

(Не чути)

 

_______________. Ну, от у Європі, я просто цікавився цим, як це працює, наприклад, у Європі, то ніхто від мобілізації, звичайно, не звільняє. Просто ці люди повинні працювати на державу за фахом в тих і, при цьому ще маючи можливість, якщо це дозволяє військовий час чи військова операція, їм дозволяється працювати на, безпосередньо на те, що вони виконували, якщо це не суперечить, це так працює. Тому якщо, я думаю, що ніхто не буде казати, що цих людей повинно звільнювати від мобілізації, це не є правильним, це не є патріотизмом. Кожен громадянин України, його обов'язок захищати інтереси держави, в тому числі і військові і зброєю, ті, хто підпадають під Закони "Про військову службу".

 

_______________. В мене є …

 

_______________. Приклад Ізраїлю, да.

 

_______________. Приклад Ізраїлю . А чому ні? Одна з найкращих армій, одна з найкращих  - захист держави.

 

(Не чути)

 

_______________. Давайте ми, в мене є дві конкретні пропозиції. Перша. На рахунок потенційної заборони виїзду чоловіків призивного віку. На скільки ми знаємо, то призивають, ну є список, це два з половиною відсотка від, в останню, на скільки я читав, два з половиною відсотки від людей, від чоловіків призивного віку, які були призвані в останній хвилі, так. Тобто ми розуміємо, що потенційно, якщо людина перетинає кордон, якщо вона з цих двох з половиною відсотків, то її можуть завернути. Зараз, як я розумію, будуть завертати всіх, якщо не буде довідки, до прикладу. Ми не знаємо, який буде порядок.

Тому пропозиція така. Якщо, можливо, зробити це застереження тільки для тих, хто є в списках. Я розумію, що це немає єдиного реєстру, важко передати між різними відомствами і так далі. Але б це зразу знизило рівень проблеми. Розумієте? Тому що іти в військкомат і отримувати довідку на своїх ключових людей, яких ніхто і не збирався, до того як вони пішли отримувати довідку, призивати. Це …

 

______________. (Не чути)

 

______________. Це явно корупційний варіант, якщо… Зараз, наскільки я розумію, вже існує зараз база ті, хто скоїв правопорушення не можуть перетнути кордон, така база вже є.

 

______________. Правопорушення має зобов'язання ……………….

 

______________. Тобто якщо військовозобов'язаних яких призвали, які не явилися, будуть включати, для прикладу, до такої бази то це вже зразу зніме, не буде такої проблеми.

 

______________. ……….. есть два варианта. Первый вариант ……………….(Не чути)

 

(Загальна дискусія)

 

______________. Шановні колеги, дивіться, потрібно врегулювати студентів, які навчаються за кордоном. Потрібно врегулювати студентів, які навчаються по обміну, багато нюансів, потім по бізнесу якісь же є відповідні проекти державного характеру, комерційного характеру …

 

______________. Багато є людей які працюють ……………..

 

______________. Тому ту багато нюансів, які потрібно буде врегульовувати і звичайно, що в цьому плані, коли буде введено це обмеження, це будуть страждати інтереси громадян.

 

______________. Дивіться. Наша галузь ІТ …………… наші колеги з інтеграторів або телекому, ці люди високомобільні і саме кращі спеціалісти три місяці їх тут не буде, масово тобто це…   Ну, колеги вже про це казали, але коли вони зрозуміють …  Зараз ми скажемо, що це нереально, поки і нелегально, але коли це буде легально…

 

______________. Це питання давайте, казати чесно, воно ж на грані чого? Тобто чи  ти хочеш залишитися програмістом в іншій країні, чи ти хочеш, можливо, лишитися всього. Тобто питання, коли йде війна, то тут ми не можемо ділити, ви ж зрозумійте таке, що якщо держави не буде, то і їм працювати тут не буде. Тому, ну, не можна то так, це обов'язок кожного громадянина захищати інтереси своєї держави. І не можна робити, ми повинні зробити, мінімізувати цей вплив, але вони повинні тоді залишати. Тому що той, хто хоче таким чином виїхати за кордон, він не є патріотом, да, щоб не казати там інше.

 

________________. Абсолютно погоджуюсь.

 

________________.  Для того, що, ви знаєте, що зробила зараз Росія, вона мотивує, щоб наші призовники, це головне, їхали до Росії, обіцяючи їм ту ж працю, давайте чесно казати, да. Перше, що робить зараз Росія і не просто так, вони пропонують роботу нашим софтверникам, айтішникам для того, щоб знизити потенціал України. Це погано, що ми цього не розуміємо.

 

________________. Ну, дайте може я трохи прокоментую. По-перше, зараз, завдяки тому, що рубль просів, це не так і вигідно їхати в Росію, з точки зору заробітку, це дуже добре для України.  Ринок Росії відрізняється суттєво від ринку України, і там немає ніякої корекції все одно. Давайте ближче до теми. Тобто я кажу про те, що якщо така тема буде введена, вона дуже погано відобразиться на бізнесі, і я б хотів, ну, може, трохи вище піднятися.

Ми, економіка у нас на другому місці. На першому місці – це наша військова безпека, так, безумовно. Але якщо у нас не буде економіки, ну, тобто не буде кому працювати…

 

________________. Але якщо ми програємо війну, то вона вже нам і не допоможе наша економіка, вона вже і не потрібна буде.

 

________________. І тут у нас є друга пропозиція. Зараз, по переліку військових спеціальностей, призивають в тому числі айтішників за їх основою спеціальністю, або ти артилерист, або зв'язківець, або що. Але, можливо, ці люди точно були б більш корисні за своєю основною спеціальністю і немає ніякої, з цього приводу немає ніякої ініціативи.  

Я розумію, що в військкоматі.

 

_______________. Зробити кібер-війська, які є і я з вами згоден, але це, до речі, ці питання в нас якраз Руслан Валерійович  відповідає  в комітеті. Але це потрібно робити, цього нічого немає, ми з вами…

 

_______________. Це зрозуміло, так.

 

_______________. … іде, іде, але його нічого немає. Це потрібно нам всім разом працювати, бо ідеї такі є і, наприклад, я вважаю, що кіборг-війська, чи як їх там називати, це дуже важлива зброя зараз, а можливо вона набагато ефективніша, ніж танки. Ось.

Тому це потрібно робити. Я знаю, що Руслан Валерійович працює зараз над такими ініціативами і цими питаннями.

 

_______________. Ну,  тобто вже зараз є люди, які призвані за різноманітними військовими спеціальностями, які могли бути більш корисні в галузі ІТ. Якщо навіть перевести Міністерство оборони з почтових скриньок в Росії, да, або моніторити "Фейсбук", соціальні мережі, лікувати їх від вірусів, це дуже прості речі.

 

(Загальна дискусія)

 

_______________. Александр Иванович, я предлагаю согласиться с тем, з доводами коллегии, что они имеют место, они правильные. И было бы разумно, и здраво использовать людские ресурсы так, как предлагается. Давайте мы с вами тогда будем все вместе думать, каким образом нам повлиять для того, чтобы такие здравые рассуждения приболели, в конечном итоге, нашли отражение в документах Кабмина.

 

_______________. Я добавлю стосовно кібер-безпеки. Доктрина була озвучена на парламентських слуханнях і над цим питанням ми працюємо звичайно. І це питання іде на порядку денному в РНБО, тобто воно тоже в положенні РНБО там прописано, і вони над цим тоже будуть працювати, і працюють, точніше, зараз уже. Тим більше, що бачите запущена "ситуативна кімната" там, це дуже серйозний крок, шаг, який, я думаю, вони зробили, тому що кошти були виділені, обладнання закупилося, а ніхто не використовує, зараз вам це запущено.

Тобто зараз держава починає працювати над цими питаннями.  І залучати ці питання до своєї роботи в плані безпеки, в плані діяльності і економіки, і всіх інших галузей і секторів роботи, тобто ІТ-галузь залучати. Дякую.