5 липня 2018 року                                                                            

Резолюція

Засідання круглого столу Комітету з питань інформатизації та зв’язку

На тему: «Попередній розгляд проекту Закону України «Про Державне бюро військової юстиції» реєстр. № 8387 від 21.05.2018, поданий народними депутатами України Кожем’якіним А.А. та іншими. та проекту Закону України «Про Державне бюро військової юстиції» реєстр. № 8387-1 від 25.05.2018, поданий народним депутатом України Купрієм В.М.».

На засіданні круглого столу Комітету з питань інформатизації та зв’язку було здійснено попереднє обговорення проекту Закону України «Про Державне бюро військової юстиції» реєстр. № 8387 від 21.05.2018, поданий народними депутатами України Кожем’якіним А.А. та іншими та проекту Закону України «Про Державне бюро військової юстиції» реєстр. № 8387-1 від 25.05.2018, поданий народним депутатом України Купрієм В.М.

Участь в засідання взяли народні депутати України – Данченко О.І., Семенуха Р.В., Купрій В.М., представники Адміністрації Державної прикордонної служби України, Рахункової палати, Державної фінансової інспекції України, Адміністрації Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Державного бюро розслідувань, Генеральної прокуратури України, Головного управління розвідки України, Служби безпеки України, Державного космічного агентства, Вищої ради правосуддя, Державного агентства з питань електронного урядування України та громадських організацій.

Під час обговорення Народний депутат України, Голова Комітету з питань інформатизації та зв’язку Данченко Олександр навів приклади втручання правоохоронних органів у діяльність бізнесу під надуманими підставами, які є недопустимим у сучасному суспільстві.

Народний депутат України Купрій Віталій вказав на те, що функція державного нагляду (контролю) викладена невдало, загальними фразами і не встановлює меж цього нагляду (контролю), дозволяє її розширене тлумачення, що призведе до встановлення всеохоплюючого контролю за усією діяльністю військових силових структур. При цьому органу надано надширокі повноваження, зокрема, отримувати доступ до інформації, яка становить банківську таємницю, забезпечувати охорону арсеналів, баз і складів Збройних Сил країни, проводити розшук вогнепальної зброї, проводити перевірки. Під час аналізу підслідності вказано на те, що встановлення суб’єктної підслідності у такому вигляді звужує підслідність Державного бюро військової юстиції; неприпустимим є можливість визначення підслідності конкретним військовим прокурором.

 Також у виступі було наголошено на неефективності діяльності Головної військової прокуратури, співробітників слідчих підрозділів якої і планується залучати до служби в Державному бюро військової юстиції.

Народний депутат України Пастух Тарас вказав на недопустимість передання повноважень, які наразі здійснюються Військовою службою правопорядку, до Державного бюро військової юстиції. Обґрунтовується така думка тим, що законодавством та рішеннями керівництва держави передбачено реформування  Військової служби правопорядку.

Народний депутат України Семенуха Роман наголосив на тому, що на сьогодні органами, які мали розслідувати військові злочини, здійснюється непритаманна діяльність, зокрема, розслідування економічних злочинів. Вказано на тому, що з десяти тисяч проваджень, відкритих за фактом ухилення від сплати податків, позитивний для держави результат – відшкодування збитків за вироком суду – досягається у одиничних випадках.

          Член авторського колективу законопроекту №8387-1, голова ГО «Центр захисту інтересів інвесторів» Точиловський Альберт вказав, що законопроект №8387 викличе негативну реакцію бізнесу та значно зменшить кількість інвестицій. У його виступі наголошувалося на тому, що переслідування бізнесу є основним фактором зменшення інвестицій, а утворення органу з надзвичайно широкими повноваженнями створить передумови для зловживань та тиску на суб’єктів господарювання.

Проаналізовано пропозиції, які надійшли щодо вказаних законопроектів від органів державної влади. Зокрема, у листі заступника Генерального прокурора А. Стрижевської вказано, що положення проекту №8387 є більш збалансованими, концептуально виваженими та обґрунтованими порівняно з альтернативними проектами. Проте вказано на недоліки проекту, зокрема, на недопустимість віднесення до підслідності Державного бюро військової юстиції ( далі – ДБВЮ) злочинів, підслідних Національного антикорупційного бюро України, а також необхідність доповнення законодавства про прокуратуру. Щодо проекту №8387-1 вказано, що ним недостатньо чітко врегульовані питання щодо визначення завдань ДБВЮ, особливостей його діяльності, а також порядку формування його органів. Вказано, що чисельність ДБВЮ слід встановити залежно від чисельності військових формувань, а до підслідності слід відносити не всі злочини, потерпілими від яких є військовослужбовці. Також висловлено зауваження стосовного прикінцевих та перехідних положень. 

Національна комісія, що здійснює регулювання у сфері зв’язку та інформатизації, зазначила, що законопроект №8387 не регулює відносини, які стосуються повноважень цього органу. У висновку стосовно законопроекту №8387-1 вказано, що Національна комісія вирішила висловити пропозицію про доцільність його прийняття.

Міністерство оборони України висловило позицію, що зазначені проекти не узгоджуються із вимогами Стратегічного оборонного бюлетеня України, суперечать рішенням керівництва держави в частині реформування Міністерства оборони України та Збройних Сил України.

Рахункова палата України вказує на те, що законопроектом №8387 пропонується наділити правоохоронний орган спеціального призначенця повноваженнями щодо здійснення зовнішнього контролю окремих суб’єктів державного сектору, кошти на забезпечення діяльності яких затверджуються у державному бюджеті, та суб’єктів господарювання, які виконують оборонне замовлення, видатки на здійснення якого згідно із законодавством також затверджуються у державному бюджеті. Запровадження таких норм не відповідає положенням Лімської декларації керівних принципів аудиту державних фінансів, а також Конституції України. Конституція України контроль за надходженням коштів Державного бюджету України та їх використанням покладає на єдиний орган - Рахункову палату. Також вказується на те що установлення розмірів грошового забезпечення та оплати праці особового складу Державного бюро відповідно до розміру мінімальної заробітної плати, визначеної законом про Державний бюджет України на відповідний рік, як це пропонується статтею 27 законопроекту № 8387, призведе до збільшення витрат бюджету, оскільки з 01.01.2017 відповідно до Закону України від 06.12.2016 №1774 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» мінімальна заробітна плата не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат. Для таких виплат застосовується прожитковий мінімум для працездатних осіб, розмір якого встановлено станом на 1 січня календарного року та який є вдвічі меншим від розміру мінімальної заробітної плати.

 Служба зовнішньої розвідки України висловила зауваження стосовно положень проекту №8387 щодо нагляду за діяльністю Служби зовнішньої розвідки України, оскільки контроль за діяльністю розвідувальних органів України в межах конституційних повноважень здійснюється Президентом України, в тому числі через керовану ним Раду національної безпеки і оборони України; включення голови ДБВЮ до складу Ради національної безпеки і оборони України;           наділення Державного бюро прямим доступом до автоматизованих інформаційних і довідкових систем, реєстрів та банків даних, держателем (адміністратором) яких є державні органи; здійснення оперативними підрозділами Служби зовнішньої розвідки України слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій у кримінальному провадженні за письмовим дорученням слідчого органів Державного бюро військової юстиції, прокурора військової прокуратури. Щодо проекту Закону № 8387-1 пропозиції відсутні.

Служба безпеки України (далі – СБУ) вказала на незгоду з положеннями проекту Закону №8387, зокрема на те, що до підслідності слідчих органів безпеки й надалі мають відноситися злочини проти основ національної безпеки, проти миру і безпеки людства, та інші злочини, що створюють загрози державній безпеці України. Також стосовно контролю за діяльністю Служби безпеки України наголошується на тому, що окрім Рахункової палати (яка здійснює контроль за СБУ у відповідній частині) контроль за діяльністю СБУ здійснюється Президентом України та уповноваженими ним державними органами (ст. 32 Закону України “Про Службу безпеки України”). При цьому, контроль за фінансовою діяльністю Служби безпеки України здійснюється у порядку, визначеному Президентом України (ст. 33 Закону України “Про Службу безпеки України”).

Національна поліція України в межах компетенції зазначила, що пропозиції авторів законопроекту №8387 щодо наділення Голови та начальника головного регіонального управління Державного бюро повноваженнями з ініціювання витребування оперативно – розшукових справ є недоречними. Також, з огляду на неможливість (за наявної редакції законопроекту №8387) здійснення оперативно – розшукової діяльності посадовими особами Державного бюро є проблемним питанням практичної реалізації окремих повноважень, якими автори законопроекту пропонують наділити військових поліцейських. Пропозиція щодо наділення слідчих Державного бюро повноваженнями з розслідування злочинів, «пов’язаних із виконанням державного оборонного замовлення», сформульована абстрактно, унаслідок чого може отримати неоднозначне тлумачення під час застосування відповідної норми на практиці. У свою чергу, це може створити загрозу порушення принципу правової визначеності як невід’ємної складової принципу верховенства права. Національна поліція України також зазначила, що альтернативний законопроекту №8387-1 потребує доопрацювання, оскільки внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей іншими органами державної влади, крім тих, у складі яких існують підрозділи досудового розслідування є неможливим.

Державна аудиторська служба України (далі – Держаудитслужба), після опрацювання проекту Закону, надіслала зауваження щодо забезпечення дієвості Державного бюро в частині виконання функцій фінансового контролю, зауваживши, що ці функції виконують чинні органи. Зважаючи на зазначене, Держаудитслужба не підтримує законопроект №8387 у запропонованій редакції та пропонує прийняти рішення про направлення його на доопрацювання. Щодо законопроекту №8387-1 зауваження і пропозиції в межах повноважень Держаудитслужби відсутні.

Вища рада правосуддя, після розгляду зазначених законопроектів, проінформувала Комітет щодо відсутності норм в проектах Законів, які регулюють питання утворення, реорганізації чи ліквідації судів, судоустрою і статусу суддів.

Державне бюро розслідувань наголошує на тому, що покладення проектом Закону №8387 на один і той самий орган - ДБВЮ одночасно захисних, слідчих та контролюючих функцій щодо одного і того ж об’єкта (захист прав і законних інтересів військовослужбовців - з одного боку, розслідування злочинів, вчинених тими ж військовослужбовцями, а також нагляд (контроль) за їх діяльністю - з іншого) містить ризики зловживання слідчими повноваженнями по відношенню до наглядових та захисних, а наглядовими - по відношенню до захисних. Також стверджується те, що є неприйнятним вести мову про не достатній фаховий рівень слідчих Державного бюро розслідувань, які ще навіть не розпочали свою роботу, у питаннях розслідування військових злочинів. Окрім цього висловлено такі зауваження: у проекті не визначено суб’єкта утворення ДБВЮ, оскільки таких повноважень у Кабінету Міністрів України немає; неузгодженість із Законами України «Про Збройні Сили України», «Про Службу безпеки України»., «Про розвідувальні органи України», «Про Державну прикордонну службу України», «Про Національну гвардію України» та іншими, які чітко визначають суб’єктів, уповноважених здійснювати контроль за діяльністю відповідних органів, серед яких ДБВЮ не значиться, а будь-яких змін до цих Законів проектом не передбачено; не передбачено прозорої процедури призначення Голови ДБВЮ, що ставить під сумнів неупередженість при обранні кандидатури на цю посаду, а в подальшому незалежність призначеного Голови ДБВЮ від впливу на його діяльність. Недоліками, які стосуються як законопроекту №8387, так і альтернативного законопроекту №8387-1, названо відсутність будь-яких статистичних даних, що стосуються вчинення і розслідування саме військових та інших злочинів, які проектом передбачається віднести до підслідності ДБВЮ, а також необхідність залучення додаткових коштів для фінансування Бюро.

Під час розгляду на засіданні Круглого столу було обговорення питання відповідності вказаних законопроектів законодавству України, міжнародним стандартам, тощо.

Розглянувши вказані проекти законів, заслухавши виступи присутніх, відповідно до ч. 4 ст. 42 Закону України «Про комітети Верховної Ради України»,  учасники круглого столу у Комітеті з питань інформатизації та зв’язку дійшли до таких висновків:

1.    Проект Закону України «Про Державне бюро військової юстиції» реєстр. № 8387 від 21.05.2018 концептуально суперечить Конституції України, законодавству у сфері національної безпеки та оборони, а також законодавству у сфері господарської діяльності, спрямований на створення органу з надмірними повноваженнями, значною штатною чисельністю та суттєвими витратами на його функціонування.

2.    Проект Закону України «Про Державне бюро військової юстиції» реєстр. № 8387-1 від 25.05.2018, як і основний проект Закону, змістовно суперечить діючому законодавству України в сфері національної безпеки та оборони та спрямований на створення органу з надлишковими правами.

3.    Рекомендувати Верховній Раді України відхилити зазначені проекти Законів.

4.    Резолюцію круглого столу надіслати Голові Верховної Ради України, до Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності,  Комітету з питань національної безпеки і оборони, Комітету з питань фінансової політики і банківської діяльності, Комітету з питань правової політики та правосуддя, Комітету з питань бюджету, Комітету з питань запобігання і протидії корупції, Комітету з питань європейської інтеграції, іншим зацікавленим органам, а також оприлюднити на офіційному інтернет – представництві Комітету.