22 лютого 2020 року відбулося перше виїзне засідання Комітету цифрової трансформації. Захід пройшов у Запоріжжі — місті, де народжується цифрова трансформація, відбуваються цифрові перетворення, розвивається ІТ-сфера, технології, інновації.

Разом з командою Міністерства цифрової трансформації та профільними експертами команда Комітету обговорила найгарячіші теми:

·       електронні комунікації,

·       розвиток ІТ та стартапів,

·        побудова смарт-сіті.

Учасники презентували проєкти в роботі, законодавчі напрацювання та поділилися найближчими планами Комітету та Міністерства цифрової трансформації.

Модератором заходу був голова Комітету Михайло Крячко. Він привітав усіх учасників, розповів про мету заходу, подякував за організацію та пояснив, в якому форматі відбуватиметься робота. Спікери виступали за своїми профільними блоками та відповідали на питання, поставлені онлайн та гостями з залу.

Перший блок був присвячений електронним комунікаціям. Заступник голови Комітету Олександр Федієнко поділився останніми новинами законотворчої роботи Комітету у сферах:

·       електронних комунікацій — у Верховній Раді зареєстрований законопроєкт №3014. Нормативний акт замінює застарілі норми, яким понад 20 років, максимально враховує екосистему в Україні та в той же час відповідає європейським стандартам;

·       кібербезпеки — наразі в Комітеті працює робоча група за двома напрямами: 1) зміни до чинного законодавства, які замінять неефективні норми Закону, 2) розробка нового законопроєкту про критичну інфраструктуру;

·       доступу до інфраструктури — законопроєкт № 2042 готується до повторного другого читання. Цей нормативний акт важливий для побудови цифрової країни;

·       захисту бізнесу, дерегуляції — зареєстрований законопроєкт №2654 щодо посилення захисту телекомунікаційних мереж, який посилює відповідальність за пошкодження інфраструктури

Олександр відповів на різні питання, що хвилюють громадян: поширення 4G  по всій Україні та поява 5G, державна стратегія Cloud First, відповідальність співвласників будинків за встановлення несправедливих цін на доступ, розвиток Інтернету речей в Україні та багато іншого.

Наступний блок з розвитку ІТ та стартапів розпочала презентувати перша заступниця голови Комітету Кіра Рудик. Вона наголосила на тісній співпраці з Міністерством для досягнення поставлених цілей у цій сфері: дохід від експорту 13 млрд. доларів на рік та кількість ІТ-спеціалістів 650 тис. осіб. Кіра назвала основні напрями роботи в Комітеті для досягнення цих цілей:

·       Оподаткування ІТ-галузі, яке стимулюватиме зростання галузі;

·       Легалізація працевлаштування в ІТ-галузі;

·       Полегшення працевлаштування іноземців;

·       Підвищення інвестиційної привабливості країни;

·       Освіта.

Заступник голови Комітету Єгор Чернєв наголосив на необхідності розвитку ІТ-галузі для створення інноваційної економіки в Україні. Серед напрямів діяльності Комітету та Міністерства цифрової трансформації — цифровізація освіти, медицини, соціальної сфери та багато іншого. Також Єгор перелічив ініціативи, які вже здійснюються державними органами:

·       удосконалення законодавства в напряму забезпечення верховенства права, якого потребують інвестори. Вони повинні бути впевнені в захисті своїх активів та інтелектуальних прав.

·       законодавча робота в нових сферах: блокчейн, криптовалюти, детінізація активів;

·       інтероперабельність та обмін даними між державними органами за допомогою «Трембіти»;

·       сприяння доступу до капіталу за допомогою таких державних програм як Український фонд стартапів та інших.

Завершив блок ІТ заступник Міністра цифрової трансформації з питань розвитку IT Олександр Борняков. Він почав з того, що в Україні впроваджується IP box regime — пільговий режим для тих, хто створює інтелектуальну власності. Він надає можливість отримати податкову знижку до 80% або 80% пільгу на оплату праці. Це зроблено для того, щоб люди не виводили свій капітал за кордон, а залишали його в своїй країні.

Далі Олександр розповів про проєкти Мінцифри:

·       Е-резиденство — проект для іноземців, які хочуть побудувати свій бізнес в Україні. Він дозволяє здійснювати підприємницьку діяльність в ІТ-сфері онлайн з будь-якої точки світу;

·       «Фонд фондів» – структура, яка фінансуватиме не стартапи безпосередньо, а фонди;

·       революційний проєкт «Дія», який надійно та безпечно зберігає дані. Програма є своєрідним посередником між різними платформами, її важко зламати та отримати доступ до інформації про громадян;

та багато іншого.

Спікери цього блоку відповіли на різні питання, включаючи програми для залучення фахівців до ІТ-бізнесу, впровадження електронного документообігу, захист персональних даних, поширення цифрової освіти за межами великих міст тощо.

Наприкінці зустрічі голова підкомітету електронного урядування Сергій Штепа подякував присутнім та всій команді, яка займалася організацією заходу. Він також наголосив на важливості прийняття законопроєкту №2042, який дозволить побудувати державу в смартфоні та сприятиме розвитку якісного Інтернету по всій Україні.