Про це йшла мова 03 березня під час слухань у Комітеті з питань цифрової трансформації. Тема слухань: «Як поширити базові інструменти е-демократії на всі територіальні громади». Захід відбувся під головуванням заступника голови Комітету Вікторії Подгорної та відповідно до плану роботи Комітету на період дев’ятої сесії Верховної Ради України дев’ятого скликання.

У слуханнях взяли участь понад 100 учасників, зокрема, народні депутати України, представники органів виконавчої влади, бізнесу та громадськості.

Розпочинаючи захід Вікторія Подгорна зазначила: «Питання свободи та демократії залишаються нашими головними орієнтирами і цілями. Свобода і демократія – фундаментальні засади ЄС, до якого ми всі прагнемо увійти. Більш того, Україна сьогодні сама є символом боротьби за демократію у світі». Далі вона додала, що важлива частина демократії в Україні – розвиток електронної демократії, що є невід’ємною частиною відкритих даних. В Україні до повномасштабного вторгнення росії вже склалась потужна спільнота е-демократії, а її інструменти були широко впроваджені як на національному, так і на регіональному рівні. На 2021 рік Україна входила у 20-ку країн з найкращим розвитком е-демократій і прагнула зайняти одне із перших місць в рейтингу ООН по е-демократії.

На жаль війна загальмувала цей впевнений крок вперед – у демократизацію суспільного життя, але вона не повинна його зруйнувати і зупинити. Особливо у сфері цифрової демократії. Війна показала, що електронне урядування та цифрові послуги залишились не тільки актуальними, а й ефективним інструментом державного управління. Цифровізація сьогодні є найкращим прикладом стійкості та спроможності української держави. Розвиток держави у смартфоні лише прискорився. Цифровими послугами, зокрема, додатком Дія (за інформацією Мінцифри) користуються понад 18 млн громадян. Цифрові технології виявились одним з найефективніших інструментів вирішення ключових проблем держави, що воює.

Під час слухань обговорювались питання застосування національної платформи е-демократії «ВзаємоДія», проведення публічних консультацій, розвитку, у тому числі регіонального, сфери «відкритих даних».

Представники органів державної влади розповіли про досягнення цифрової трансформації у галузях та проведення відповідних реформ.

Водночас директор Центру розвитку інновацій Сергій Лобойко підсумував ці виступи і зазначив, що усі зазначені держслужбовцями проекти – це фактично проекти про великі дані. Розвиток техлологолій, методологій управління великими даними в різних сферах – це свідчення того, що ми в епосі постіндустріального суспільства. Він повідомив, що українці – технологічна нація і ми маємо стали лідером у розвитку електронної демократії.

«Електронна демократія – не просто ІТ-інструмент, це філософія того, що відбувається офлайн. Якщо ми бачимо себе у майбутньому як технологічне суспільство вільних людей, то маємо стати лідерами у розвитку електронної демократії. Україна до війни займала найкращі позиції щодо розвитку електронної демократії. У нас почала народжуватись велика індустрія. Ми маємо не втратити цей здобуток, а нарощувати його», – підкреслив Сергій Лобойко.

Зі свого боку, Михайло Корнєєв (керівник експертної групи розвитку сфери відкритих даних директорату розвитку системи публічних електронних реєстрів Мінцифри) розповів про Єдиний державний вебпортал відкритих даних, який з 1 серпня 2022 року відновив свою роботу. Він закликав розпорядників наборів відкритих даних здійснювати оприлюднення такої інформації на вебсайті відповідно до рекомендацій Мінцифри.

«Ми повинні вже зараз подумати про те, яким чином нам перезапустити сферу відкритих даних позбавившись конкретних проблемних питань, пов’язаних з непублікацією розпорядниками інформації тих чи інших даних.  Також маємо вирішити як органи влади мають використовувати відкриті дані з планування тих сфер політики, за які державний орган відповідає. Завдяки відкритим даним ми зможемо організувати прозорий та підзвітний процес відбудови України і відповідно забезпечити подальшу міжнародну підтримку нашими донорами», – підсумував Михайло Корнєєв.

Маємо визнати, що багато нових цифрових рішень стали можливими завдяки активності та сміливості наших громадян. Це діяльність ІТ-армії, цифрові проекти є-Ворог, Дія.Бізнес, платформа для допомоги ЗСУ е-армія та інші рішення. Успішні проекти показують потенціал і нові можливості для розвитку е-демократії в Україні, запит на які постійно зростає.

Тож не зупиняємось на досягнутому!

Розвиваємо е-демократію, долучаємось до цифрових ініціатив, віримо в ЗСУ та рухаємось до перемоги!