У 2022 році відбулось 26 засідань Комітету з питань цифрової трансформації, а також слухання, круглі столи та робочі групи.
В умовах війни члени Комітету і працівники секретаріату активно долучались до роботи в інформаційному просторі задля заклику до посилення санкцій і міжнародної ізоляції агресора. Також для підвищення уваги до потреб армії й допомоги мирним жителям та захисту прав громадян. Зокрема, Комітетом було надіслано низку листів та повідомлень до парламентів світу, міжурядових організацій щодо підтримки та надання допомоги Україні.
У 2022 році Комітет зосередив увагу над законодавчими ініціативами для діяльності держави в умовах війни та у післявоєнний період. Комітет було визначено головним з розгляду 23 законопроектів, з них 10 прийнято Верховною Радою як закони України, інші знаходяться в роботі. Також прийнято 7 постанов Верховної Ради.
Парламентом за 2022 рік було прийнято такі закони:
№ 2074-IX про віртуальні активи.
Він легалізує ринок віртуальних активів в Україні, визначає права й обов’язки учасників ринку і засади державної політики у сфері обігу віртуальних активів. Цей Закон важливий, оскільки більша частина ринку віртуальних активів знаходилась у «сірій» зоні. Це, зі свого боку, створювало потенційні ризики як для держави, так і для бізнесу та користувачів.
№ 2075-IX про хмарні послуги.
Він врегульовує правові відносини, пов’язані з використанням технології хмарних обчислень та з наданням хмарних послуг. Закон спрямований на розвиток платформ інформаційно-комунікаційних технологій, що базуються на хмарних обчисленнях та реалізації політики пріоритету хмарного середовища у сфері державного управління, освіти, науки й інших сферах суспільного життя.
№ 2130-IX щодо забезпечення функціонування інформаційно-комунікаційних систем, електронних комунікаційних систем, публічних електронних реєстрів.
Закон надає змогу посилити кіберзахист державних інформаційних ресурсів та об'єктів критичної інформаційної інфраструктури. Основна мета – дозвіл на створення резервних копій державних інформаційних ресурсів та їх розміщення за межами України із дотриманням встановлених для таких ресурсів вимог щодо їх захисту, цілісності та конфіденційності. Також можливість розміщення за межами України інформаційно-комунікаційних систем, електронних комунікаційних систем, публічних електронних реєстрів.
№ 2240-IX щодо підвищення ефективності організації роботи постачальників електронних комунікаційних мереж та/або послуг в умовах воєнного стану.
Закон забезпечує стале функціонування електронної комунікаційної мережі держави в умовах воєнного стану і не допускає втручання ворожих сил у її функціонування. Якщо окремі постачальники електронних комунікаційних мереж та/або послуг не виконують розпорядження НЦУ, то вони позбавляються можливості здійснювати діяльність у сфері електронних комунікацій.
№ 2370-ІХ щодо забезпечення формування та реалізації державної політики у сферах електронних комунікацій і радіочастотного спектра на період дії воєнного стану та післявоєнного відновлення економіки.
Закон врегульовує питання здійснення повноважень ЦОВВ у зазначених сферах на період дії воєнного стану та післявоєнного відновлення економіки.
№ 2360-IX Постанова Верховної Ради України про затвердження завдань Національної програми інформатизації на 2022-2024 роки.
Постанова затверджує завдання Національної програми інформатизації на 2022-2024 роки та забезпечує реалізацію завдань (проектів) інформатизації в органах державної влади, спрямованих на цифровий розвиток, розвиток електронного урядування, інформаційного суспільства, цифрових інновацій та технологій.
№ 2529-ІХ щодо покращення управління у сфері електронних комунікацій.
Він забезпечує стале функціонування електронної комунікаційної мережі держави у мирний та воєнний часи. Регулятор (НКЕК) зможе відтерміновувати, продовжувати строк дії ліцензій або продовжувати строк дії дозволів на користування ресурсом нумерації.
№ 2530 – ІХ щодо забезпечення умов для розвитку та відновлення електронних комунікаційних мереж.
Він забезпечує умови для розвитку і відновлення зв’язку в Україні або в окремих її місцевостях під час дії воєнного стану та у післявоєнний час. Унормування прав й обов’язків сторін з питань доступу до інфраструктури зараз актуальне і буде актуальним після завершення війни, оскільки на окремих територіях країни буде потреба у продовженні активного відновлення зв’язку.
№ 2801-ІХ щодо забезпечення укладення угоди між Україною та Європейським Союзом про взаємне визнання кваліфікованих електронних довірчих послуг та імплементації законодавства Європейського Союзу у сфері електронної ідентифікації.
Він пришвидшує інтеграцію України до Єдиного цифрового ринку ЄС та передбачає перегляд положень щодо надання та використання електронних довірчих послуг і послуг електронної ідентифікації. Зокрема, це стосується кваліфікованих електронних підписів і печаток. Новела Закону – визнання Україною електронних підписів ЄС. Це дозволить українцям використовувати кваліфіковані підписи, отримані в ЄС, щоб мати послуги в Україні. Також це спростить електронну взаємодію з європейськими партнерами при веденні бізнесу.
№ 2807-ІХ про Національну програму інформатизації.
Він забезпечує належний рівень впровадження проектів інформатизації, цифровізації та електронного урядування. Закон створює необхідні умови для розвитку інформаційного суспільства, підвищення ефективності державного управління, забезпечення інформаційної безпеки і кіберзахисту держави, а також інтеграції України у світовий інформаційний простір.
Крім того, у Комітеті було розглянуто неголовні законопроекти і направлено 76 висновків до головних комітетів. В рамках здійснення законопроектної, контрольної та організаційної функцій загалом у 2022 році Комітетом розглянуто 128 питань та 1 552 листа і звернення народних депутатів України, центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, громадян та громадських організацій.
У порядку контролю за виконанням законів, постанов Верховної Ради України та власних рішень, на засіданнях Комітету було заслухано таку інформацію:
- про стан виконання Закону України від 15.07.2021р. № 1667-IX «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні»;
- про стан приведення нормативно-правових актів міністерств та інших центральних органів виконавчої влади у відповідність із Законом України «Про електронні комунікації».
- Голови Дежспецзв’язку про виконання покладених на службу завдань, додержання законодавства, прав і свобод людини і громадянина, інших питань;
- Мінцифри, НКЕК та Держспецзв’язку щодо виконання Державного бюджету у 2022 році, а також щодо прийняття бюджету на 2023 рік;
- Кабінету Міністрів України про стан інформатизації в Україні;
- Мінінфраструктури, Мінцифри та НКЕК щодо виконання пункту 4 Рекомендацій слухань у Комітеті на тему «Проблеми доступу до інфраструктури при розбудові електронних комунікацій».
Протягом 2022 року у Комітеті працювало 14 робочих груп.
В13 липня 2022 року Комітет провів слухання на тему «Проблеми доступу до інфраструктури при розбудові електронних комунікацій».
Також відбулись круглі столи на теми: «Використання хмарних технологій. Нагальність та актуальність законопроекту «Про хмарні послуги», «Судовий захист, готовність правоохоронної системи до розслідувань злочинів проти приватності для забезпечення належного рівня захисту персональних даних в Україні». Подію провели в рамках VI Міжнародного форуму «Захист персональних даних у сфері цифрової економіки» та «Реалізація функцій наглядового органу у сферах електронної ідентифікації та електронних довірчих послуг».
Говорячи про 2023 рік, то основні законодавчі ініціативи Комітету – це:
1. Забезпечення громадян якісним зв’язком (робота над проектом Закону про внесення змін до Закону України «Про електронні комунікації»).
2. Завершення реформи державних реєстрів (приведення законодавства у відповідність до Закону України «Про публічні електронні реєстри»).
3. Розвиток цифрової інфраструктури регіонів, їх швидке післявоєнне відновлення шляхом можливості об’єднання ресурсів органів місцевого самоврядування та суб’єктів господарської діяльності (робота над проектом Закону про спільне фінансування розвитку цифрової інфраструктури»).
4. Продовження інтеграції законодавства України з питань цифрової трансформації до положень права Європейського Союзу (acquis ЄС) та виконання міжнародно-правових зобов’язань України у сфері європейської інтеграції. Для наближення України до цифрового ринку ЄС, Комітетом було забезпечено прийняття Верховною Радою України двох основних євроінтеграційних галузевих законів:
- Закону України «Про електронні комунікації», що встановив європейські підходи регулювання сфер електронних комунікацій та радіочастотного спектра з урахуванням положень Директиви Європейського Парламенту і Ради (ЄС) 2018/1972 від 11 грудня 2018 року про запровадження Європейського кодексу електронних комунікацій.
- Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення укладення угоди між Україною та Європейським Союзом про взаємне визнання кваліфікованих електронних довірчих послуг та імплементації законодавства Європейського Союзу у сфері електронної ідентифікації», яким процедура надання електронних довірчих послуг та послуг електронної ідентифікації приводиться у відповідність до європейських процедур.
Тож питання щодо імплементації норм українського законодавства до законодавства ЄС у сфері цифрової трансформації залишатиметься прерогативами у роботі Комітету протягом 2023 року. Тим паче, що у 2022 році Україна стала членом програми «Цифрова Європа», яка пришвидшить цифрову трансформацію України, сприятиме розвитку економіки та наблизить нас до цифрового «безвізу» в ЄС. А Комітет зі свого боку буде сприяти цьому.